Перші перемоги “Спортлідера+”і є“Кубок Екстра-ліги”

“Спортлідер+”: Тимощук ­ Сондак, Коробка, Калуков, Фетько ­ Михайленко, Івонко, Заворотний, Засенко ­ Ткачук, Іванов, Цой, Чеботарьов.

“Кардинал­Рівне”: Дєнюжкін ­ Танський, Піддубний, Бондар, Чернієнко ­ Фаренюк, Ситник, Когут.

Голи: Заворотний (20), Івонко (25), Коробка (37), Калуков (40) ­ Піддубний (9), Чернієнко (22, 38).

18 травня. Кардинал­Рівне (Рівне) ­ Єнакієвець (Єнакієво) ­ 3:3.

“Кардинал­Рівне”: Гурко, (Дєнюжкін, 21) ­ Бондар, Чернієнко, Поддубний, Танський ­ Фаренюк, Ситник, Когут.

“Єнакієвець”: Мельник (Сагайдаченко, 23) ­ Замятін, Скорий, Сільченко, Доманський ­ Хурсов, Бетіиньо, Ромаріо, Тіагу.

Голи: Бондар (5, 22), Танський (25) ­ Хурсов (12), Скорий (26, 38).

Попередження: Піддубний (19) ­ Бетіньо (39).

19 травня. Єнакієвець (Єнакієво) ­ Спортлидер+ (Хмельницький) ­ 1:2.

Дев'ять місяців і три дні знадобилось хмельничанам, щоб здобути першу перемогу, виступаючи у найвищому українському футзальному дивізіоні. Для цього команді став у нагоді втішний турнір, організований екстра­лігою для команд­невдах цьогорічного сезону. Змагання, що мали проходити у трьох містах­господарях, вирішено було провести лише в Хмельницькому, де “Спортлідер+”, “Єнакієвець” та “Кардинал­Рівне”, провівши по матчу один з одним, виявили переможця турніру під назвою “Кубок Екстра­ліги”. Фаворитом у цих поєдинках усі дружно називали господарів, яким, єдиним із учасників турніру, є що доводити. Вірність цієї думки і підтвердили матчі.

Рівняни приїхали до Хмельницького у складі дев'яти гравців, двоє із яких ­ голкіпери. Не дивлячись на атакувальні схильності воротаря Дєнюжкіна, одразу подумалось про те, що важкувато гостям буде грати двома неповними четвірками проти суперника, в заявці якого на матч було на п'ять гравців більше. Та все ж не фізичні кондиції стали вирішальними у цьому поєдинку. “Кардинал­Рівне” часто залучав Дєнюжкіна до атак, настільки часто, що із сорока хвилин матчу хвилин 7 гості спокійно перекочували м'яч між гравцями. Тому сильно “набігатись” у цьому матчі командам не довелось.

Розпочалась гра із двох пос­піль атак гостей, які закінчились ударами по воротах. На щастя для господарів ­ неточними. Подоляни одразу відповіли пострілами Калукова і Коробки, але Дєнюжкін правильно обирав позицію. На перших хвилинах матчу хмельничани грали надто обережно, не кидались стрімголов вперед, не намагались нагнітати ситуацію біля воріт суперника. За що і поплатились на 9­ій хвилині. Розігравши на швидкості стіночку з Чернієнком, Сергій Піддубний вправно і точно пробив по воротах.

Після цього господарі помітно активізувались. Особливо небезпечним був простріл з правого флангу Засенка, який якимось дивом не зумів замкнути Михайленко. Гості грали на контратаках, і це в них досить непогано виходило, хмельничани ж, попри всі намагання створити щось небезпечне біля воріт суперника, виглядали не надто впевнено. Видно, це й заспокоїло рівнян. Дєнюжкін вкотре пішов вперед і не встиг повернутись у ворота після того, як господарі перехопили м'яч. Ярослав Заворотний вдало пробив з центра майданчика. Можливо, свою роль у цьому епізоді зіграло і сонце, яке нещадно сліпило голкіпера гостей весь перший тайм. Як би там не було, на перерву команди пішли за нічийного рахунку ­ 1:1.

Другий тайм розпочався атаками господарів, але вже на другій його хвилині Андрій Чернієнко розіграв схожу із першотаймовою комбінацію, і сам точно відправив м'яч у дальній кут воріт хмельничан. Рівняни почали грати на утримання рахунку. Дєнюжкін знову пішов вперед. Але дуже швидко господарі зрівняли рахунок. Здавалось, що їхня атака уже захлинулась на правому фланзі, та Дмитро Михайленко зумів виконати сильний простріл на дальню стійку, де ніким не прикритий Максим Івонко замкнув передачу.

Далі гра набула нервового характеру. Арбітри давали командам грати жорстко і не завжди реагували на падіння чи інші небезпечні ситуації. Команди створювали багато моментів, але всі вони були не надто небезпечними. Так продовжувалось до 37­ої хвилини, поки Максим Коробка, який останнім часом забиває мало не в кожному матчі, вдало скористався передачею Олексія Фетька і вивів свою команду вперед.

Гості одразу пішли вперед, і вже в наступній атаці зуміли зрівняти рахунок ­ після затяжної комбінації Андрій Чернієнко вразив ворота з гострого кута. До завершення матчу залишалось менше двох хвилин. І ці дві хвилини господарі провели в атаках.

Розв'язка настала буквально за 10 секунд до сирени. В атаці господарів взяла участь вся четвірка, яка знаходилась на майданчику. М'яч потрапив до Дмитра Калукова, який на добиванні головою переправив його у ворота. 4:3 ­ перша перемога хмельничан!

Те, про що так довго говорили, сталось. Хмельничани вперше перемогли.

Матч другого туру втішного турніру жодній з команд не приніс перемоги. А для “Кардинала­Рівне” і взагалі став останнім поєдинком у цьому сезоні. До того ж у цій грі рівняни остаточно вибули із боротьби за “Кубок Екстра­ліги”.

Гості з Донбасу прибули в Хмельницький в день матчу, тому можна було очікувати, що довга подорож на них вплинула не менше, ніж вчорашня гра ­ на їхніх суперників. Забігаючи наперед, скажемо, що так воно в підсумку і вийшло. Жодна з команд не мала переваги в фізичній готовності. І взагалі, це був матч справді рівних суперників, що і підтвердив рахунок на табло.

Першими активізувались єнакієвці, але удари Сільченка і Замятіна прийшлись повз ворота. Номінальні гості провели зміну четвірок, випустивши на поле бразильське тріо з Хурсовим. Рівняни ж, враховуючи малу кількість польових гравців, вимушені були робити зміни по одному гравцю. Але, чи то дорога так стомила бразильців, чи їм було важко призвичаїтись до особливостей покриття хмельницького залу, але першими пропустили вони. Олександр Бондар сильно прострілив з правого флангу, і м'яч від захисника єнакієвців потрапив у ворота.

Гравці “Єнакієвця” активізувались, але суперники вдало гасили їхню активність довгими володіннями м'яча. А контратаки підопічних Сергія Піддубного постійно таїли в собі загрозу. Та все ж на 12­ій хвилині Олександр Хурсов досяг свого. Промчавши по лівому флангу, він із другої спроби таки пробив голкіпера суперників Івана Гурка, встановивши остаточний рахунок першого тайму ­ 1:1.

Другу половину у воротах рівнян розпочав Дєнюжкін, і одразу стало зрозуміло, що команда не збирається відсиджуватись в обороні в очікуванні свого шансу. І Олександр Бондар створив маленький шедевр. Отримавши м'яч в центрі майданчика на лівому фланзі, він встиг помітити, що голкіпер змістився вправо, очікуючи прострілу на суперника. Та Олександр прийняв неординарне рішення і точно пробив у лівий кут ­2:1.

“Кардинал­Рівне” почав грати із п'ятим польовим ­ Віталієм Танським, який і збільшив за декілька хвилин перевагу своєї команди до двох м'ячів. Йому залишалось лише влучити у ворота метрів з 7 після вивірену передачі Чернієнка. Проте дуже швидко Віталію Скорому вдалося проштовхнути м'яч у ворота під голкіпером рівнян ­ 3:2.

Далі обидві команди грали з п'ятим польовим гравцем, і моментів, які могли призвести до гола в порожні ворота, було безліч, але жоден з них гольовим не став. І все ж таки єнакієвцям вдалося взяти ворота рівнян, таким чином встановивши остаточний результат матчу ­ 3:3. Це Віталій Скорий вдало розібрався в метушні у штрафному майданчику рівнян. Обидві команди в заключні хвилини прагнули вирвати перемогу, але забити не вдалось нікому.

“Кардинал­Рівне” першим серед команд Екстра­ліги закінчив сезон. Хоча підопічні Сергія Піддубного і не виконали поставлених на сезон завдань, але все ж таки команда протягом всього турніру виглядала дуже потужно і самобутньо.

У завершальному матчі “Єнакієвця” і “Спортлідера+” перемогли хмельничани, вони і стали переможцями втішного турніру.