Поєднали соцмережі

Керівник центру бального та спортивного танцю "Viva" та викладачка бальних танців Владислава КОСТАК.

­ Наш клуб ставить за мету за допомогою танцю навчити людей спілкуванню. Це дозволяє людям активно відпочивати. Тому ми часто проводимо тематичні вечірки в стилі ретро, танго, вальсу, латино­американських танців. Для людини, яка певний час нав­чається в нас окремому стилю, дуже важливо вийти на сцену та продемонструвати власну роботу глядачу. Публічний виступ ­ кінцева мета кожного танцюриста, який у нас тренується.

На Рівненщину я приїхала із Закарпаття. У 2005 році заснувала клуб спортивного та бального танцю "Viva". Сьогоднішній концерт ­ підсумок танцювального сезону. Всі, хто навчався, виконують постановочні номери в різних стилях, а для гостей вечірки ми провели майстер­класи. Це так звані “танці з глядачем”. Тут присутня змішана танцювальна програма з різних танцювальних напрямків. Щоб присутні гості познайомилися ­ проводимо так званий вальс “дружба”, коли всі танцюристи стають у коло, по черзі обмінюються партнерами та представляються один одному.

У нас у програмі є безліч сюрпризів. Вальс у виконанні так званих “проамів” ­ це популярний нині напрямок, в якому один із учасників танцю професіонал, а інший ­ аматор. Професійні танцюристи хлопці ведуть у вальсі жінок, які займаються відносно недавно.

Специфіка парного танцю в тому, що партнер має “вести” партнерку, хоча вона теж може виконувати певні елементи, як це робиться приміром у танго. Окрім того, займаюся танцями з інвалідами.

Мої вихованці подружжя Іван та Надія Сиваки ­ майстри спорту міжнародного класу, дворазові чемпіони Світу та шестиразові переможці кубку Світу. Танці допомогли цим людям знайти один одного та досягнути високих результатів, поєднавши також партнерів і в житті.

Спочатку танцями почав зай­матися Іван Сивак, але ми дов­гий час не могли знайти йому пару. Проте Іван не знітився і в соціальних мережах знайшов собі партнерку Надію, яка на той час мешкала в Донецьку. Згодом на його прохання вона переїхала в Рівне, де вони й одружилися. У 2009 році пара була відзначена фондом Віктора Пінчука в номінації “Гордість країни”. До речі, цей благодійний фонд допоміг Надії Сивак народити доньку, влаштувавши її в сучасну Київську клініку. Зараз доньці вже два з половиною роки. Таким чином, завдяки заняттям танцями, утворилася щаслива родина, а їхня історія життя може слугувати прикладом, як люди, долаючи проблеми, можуть жити повноцінним життям. Під час вечірки подружжя виконувало танцювальні номери у стилі джайв та румба. Від їхнього виступу публіка була просто в захваті.

Моя донька Олеся Костак теж веде танцювальні заняття, але вже з більш молодшими ­ дітьми від 4­х до 15­ти років. Я особисто треную старші групи, але іноді ми проводимо спільні вечірки, під час яких зустрічаються молодші та старші вихованці. Проблема в тому, що партнерів чоловіків, як правило, не вистачає, адже дівчат на заняття ходить набагато більше. Зараз танцювальний сезон завершено, але це не значить, що робота припиняється. У наших планах ­ участь у різноманітних танцювальних конкурсах, які відбуватимуться протягом літа. Окрім того, будемо брати участь у танцювальних семінарах, в Євпаторії проведемо танцювальні збори. А вже з вересня розпочнемо новий танцювальний сезон…