Музичні життєві історії

Валентин ДОБРОВІНСЬКИЙ:

­ Якось у клубі елітарної молоді я із друзями­музикантами імпровізував. На репетиції була присутня Олександра Корчевська, яку ми попросили заспівати наш текст. Вийшло досить непогано, тепер вона наша вокалістка, яка пише власні тексти пісень. Наш гурт ­ аматорський, музичну освіту маю лише я ­ закінчив музичне училище. У складі гурту ­ студенти та абітурієнти ВУЗів різних спеціальностей: еколог, агрохімік, філолог з іноземної, інформатик, але всіх нас об’єднує любов до музики. Існуємо близько півроку, але за цей час брали участь у “Студентській весні” в НУВГП, концерті “Просто неба”, який проводив молодіжний театр “Метр”, на ВечірК та заходах Література. РВ, Яскраво та просто на вуличних сейшинах. До складу гурту окрім мене входять: вокалістка Олександра Корчевська, електро­гітарист Ярослав Нечипорець, на фортепіано грає Марія Вавринчук, на скрипці ­ Софія Гришина, а на губній гармоніці ­ Кирило Ковальчук.

Вокалістка гурту Олександра КОРЧЕВСЬКА:

­ Все розпочиналося досить просто. Ми відчували задоволення від гри разом. Прийшла муза і вирішила, що тепер від нас нікуди не піде. На початку творчості влаштовували імпровізовані джем­сейшини ­ переважно літературно­музичного спрямування. Спочатку, коли зігрувались, у музичному плані це була “какофонія”. З цього приводу жартували, мовляв ми тільки "какоркестр". Згодом це трансформувалось в “Як Оркестр”, далі додалося слово “іжиця” ­ це остання буква старослов’янського алфавіту. Ще слово “іжиця” співзвучно із словом “живиця”, тобто “життя”. Так і виникла остаточна назва “Оркестр Яко Іжиця”.

У наших текстах дуже багато метафор, за що нам часто кажуть, що тексти складні для розуміння. Буває так, що в тексті пісні звучить якась тема, а потім люди кажуть нам, що це історія з їхнього життя. Іноді в тексті звучить якийсь образ або натяк, а згодом слухачі розповідають, що це їх зачепило, це те, про що вони довго думали. Наша ідея в тому, щоб просто грати в своє задоволення і намагатись розуміти те, що бажають усі учасники гурту. Всі люди різні, але, якщо врахувати те, що подобається групі людей, якщо вони розуміються між собою і створюють щось нове ­ це однозначно повин­но сподобатися комусь іще. Часто так трапляється, що ти відчуваєш якусь музику, мотив, мелодію, вловлюєш настрій, а потім самі собою знаходяться слова. Але частіше трапляється навпаки, спочатку створюються вірші, а потім серед них знаходяться такі, з яких створюється пісня. Звісно, хочеться, щоб наші пісні знайшли своїх шанувальників і були зрозумілими для широкого кола, і що навіть, можливо, стали певним символом для когось, але ми впевнені, що орієнтуватись на таку мету з самого початку просто безглуздо. Лише коли людина зосереджується на роботі і отримує від того задоволення, вона може розраховувати на те, щоб бути відомим, навіть стати символом епохи.

Незабаром плануємо зробити концерт нашого гурту в Рівному, тоді і зможемо побачити реакцію рівнян на нашу творчість.