Рок-концерт, зоопарк чи бал-маскарад?

Як відомо, виходити на сцену першими та ще й в конкурсних концертах завжди важче. Рок­гурт “Justmarried”, відкривши концертну програму, відіграв ті ж самі пісні, що й раніше. Можливо, тактика полягала в тому, що краще запам’ятовується те, яке багато разів повторюється. А можливо, хлопці протягом довгого марафону не знайшли часу на підготовку нових творів, або вважали свій набір пісень найоптимальнішим вибором.

Наступним виступив гурт “ВорсТ”, який вирішив здивувати публіку театральним дійством. Задумка гурту полягала в тому, що під час концерту вони почали перевдягатися в казкові костюми персонажів з мультфільмів. Отже, поступово на сцену виходили персонажі на кшталт казки про Вінні Пуха або Бетмена. Клавішник, що раптом з’явився на сцені в костюмі тигра, емітував, ніби його вдарило струмом, недалеко від нього пішов і соліст групи, якого постійно тіпало, наче під напругою. Дивно, що гурт, який грає важку музику із невеселими текстами, вирішив вийти на сцену в маскарадних костюмах. Можливо, рокери хотіли заманити ще й наймолодшу публіку, бо ж поруч розташовані атракціони для дітей.

­ Нашому гурту трохи більше двох років, ­ розповів вокаліст гурту М’яч ДРЕДБОЛ. ­ Ми граємо музику у стилі New metal, це певна суміш різних стилів: металу, панку, репу. На кожному виступі традиційно, з дозволу автора Сашка Положинського, виконуємо кавер­версію пісні гурту “Тартак” “Божевільні танці”. Тому, на нашу думку, не тільки біля сцени, але й на ній має відбуватися щось “божевільне”. Цього разу ми з хлопцями відвідали магазин “секонд­хенд” та придбали костюми казкових персонажів. Ідея вдягнути такі кумедні костюми прийшла в голову мені, коли я святкував іменини свого похресника та побачив піжаму своєї куми. Ми вирішили виступати в цих костюмах до кінця 2013 року. Хочемо відзняти із цим кумедним вбранням невеличкий відео­кліп. Хоча ми граємо музику, в якій немає нічого гумористичного, але, можливо, на такому контрасті вийде щось цікаве.

Третіми на сцені з’явився гурт “Карма”. Протягом усього фестивалю хлопці жодного разу не повторилися, щоразу змінюючи свій репертуар. Пісні, які виконав колектив, буквально завели публіку, а під час виконання рок­н­ролу навіть скептики, які до цього спокійно спостерігали за дійством, почали танцювати.

На думку вокаліста гурту Павла МАГОЛИ, подібний фестиваль ­ чудовий шанс широко представити слухачу свою творчість, побачити його реакцію на власні пісні. Гурт “Карма” виконує музику в стилі кращих традицій пост­радянського року на кшталт гуртів “Акваріум”, “Аукціон”, “Калінов мост”. А вокаліст гурту Павло Магола виглядає на сцені не менш харизматично, ніж легендарні Віктор Цой або Костянтин Кінчев. Саме на яскравих лідерах та бунтарських текстах зростали гурти часів “Перебудови”. Тексти, які пише Павло Магола, досить змістовні та філософські, як правило, це маленькі історії з людського життя, в яких можна побачити себе, відчути подих часу, про щось замислитись. Напевно, тому гурт і має назву “Карма”, тобто “доля”, бо в поетичних рядках закарбовані долі різних людей. У гурті за час його існування брали участь чимало різноманітних музикантів. Жартома можна сказати, що учасники гурту “відпрацьовували власну карму” та залишали гурт, даючи місце новим учасникам.

Гурт “Mangust” виступав останнім. Колектив одразу заявив, що заведе публіку більше ніж попередній гурт “Карма”. І справді всередині виступу купка глядачів організувала танок у стилі “ланцюжка”, а пізніше молодь влаштувала овації перед сценою. Майстерність виконання учасників гурту “Mangust” явно не була козирем гурту, але музичні композиції колективу досить запальні. Хлопці вели себе на сцені, як “рок­зірки”, ­ відпрацьовували всі класичні пози із гітарами, які на слух були геть не настроєні, вокаліст вибігав зі сцени до глядачів. Усі елементи сценічного образу хлопці відпрацювали, ось тільки “розігріли” вони скоріше себе , аніж слухача. Як казав Штірліц, останні слова запам’ятовуються надовго. Мабуть, тому вокаліст гурту Річард оголосив у мікрофон, мовляв, якщо ми переможемо, то віддамо туристичні путівки тим, хто буде найактивніше голосувати за “Mangust”. Цей жест нагадав обіцянки кандидатів у депутати, які перед виборами роздають направо та наліво пакети з гречкою. Що поробиш, адже молодь прагматично копіює те, що дає результат. Базікання вокаліста в проміжках між піснями було надто тривалим, що явно дратувало слухача. Тай ще й, як на гріх, посеред виступу виникла технічна пауза через несправності клавішних. З цього моменту виступ гурту перетворився в монолог вокаліста Річарда, який встиг розповісти про учасників команди та навіть про настанову батька, коли їхав із села до міста, мовляв: “Cину, не пали конопель, а краще грай музон”. Піснею “Крутий, бо молодий” гурт підкреслив свою приналежність до певного кола слухачів ­ тинейджерів. Причому вокаліст прокоментував зміст цієї композиції, мовляв, старість ­ не радість, а відповідно літні люди, в яких висить матня, не круті, бо круті лишень молоді. Такий висновок був дуже дивним, адже біля сцени було чимало молоді, фасон штанів яких, за всіма законами молодіжної моди, мав обвислу матню.

Вокаліст гурту Річард:

­ Колектив “Mangust” у такому складі існує лише півроку, хоча його ми награвали, міняючи музикантів приблизно років п’ять. Співаємо про прості речі, які люди можуть зрозуміти, як наприклад, в пісні “Буряк”. Ми не пафосні хлопці та граємо не пафосну музику, орієнтуємося на хард­рок, принаймні, намагаємося його грати. У житті ми займаємося різними речами ­ я працюю офіціантом. Гітарист Микола Бондарчук та піаніст Роман Портечко ­ викладачі музики. Бас­гітарист Олексій Александрович працює на заводі. Тому ми й написали пісню “Заводський син”. Двоє зі складу гурту не працюють ­ це саксофоніст Кучамен та мій брат барабанщик Ігор Гуріч. Загалом ми не знаємо, як потрапили до фіналу, особливо нікого не просили голосувати за нас, просто грали та ні про що не думали.

Загалом фестиваль “Ekvator Music Fest 2013” продемонстрував, що фіналу дісталися гурти, які мають не найвищий рівень виконавської майстерності. Але, можливо, такий уже це напрямок музики ­ рок, в якому не важливо чи ідеально звучить вокал, чи були настроєні гітари ­ головне, щоб відчувались щирі емоції.