Шоу “Розсміши коміка” - погляд зсередини або рецепт успіху

За п’ять сезонів існування програми чимало людей намагалися виграти заповітні 50 тисяч гривень, серед них були і представники нашого міста, проте повернутися до Рівного з грошима вдалося лише Павлові Велешку та Андрію Бобляху. З одним із них ­ Павлом Велешком, якраз і зустрівся кореспондент газети “Рівне Ракурс”.

­ Як ви потрапили на шоу “Розсміши коміка”?

­ Щоб стати учасником програми, необхідно пройти попередній кастинг, які відбуваються в найбільших містах України.

Так трапилося, що на кастинг мій колега по дуету Андрій потрапив в останню мить, адже на той час працював вожатим у дитячому таборі. Тому, відповідно, часу на підготовку у нас практично не було. Найважчим під час кастингу був не сам вис­туп, а можливість пробратися крізь натовп бабусь і дідусів, які вважають свої жарти дуже смішними, а також чоловіків з явними ознаками недавнього вживання підбадьорюючих напоїв. Вся ця маса з баянами, гармошками та гітарами просто не давала проходу, чим ускладнювала можливість показати себе. Натомість перегляд програми доводить, що нерідко якраз такі люди отримують по 5­10 тисяч за здавалося б безглузді витребеньки. Наприклад, несподівано дістати півня з­за пазухи, чи просто сміятися без причини, як це робила одна із бабусь. Проте для них це теж шанс, і кому ним вдалося скористатися ­ це також потрібно вітати.

Програма будується за такою схемою ­ спочатку виступає звичайна людина, потім КВНщик або гуморист, потім хтось із кумедних персонажів, на зразок наведених мною прикладів, і так по колу. Таким чином будується сюжет цієї гумористичної програми, що, звичайно, додає їй родзинки.

­ Кастинг проходить за участю коміків?

­ Сам кастинг проходить у невеликій кімнаті, але там немає коміків з передачі. Його проводять колишні КВНщики, які переглядають усіх та записують на відеокамеру. За лічені хвилини кастинг проходять 5­10 людей. Після цього їм повідомляють ­ хто пройшов на передачу, а хто ні. Особисто нам редактори порекомендували, щоб на зйомках програми ми виступали з текстовими жартами, які б я озвучував російською, а мій колега Андрій ­ українською. Ще порадили не показувати мініатюри, адже за мінімальну кількість часу необхідно подати якомога більше гумору.

­ А коли відбувалися безпосередньо зйомки передачі за вашою участю?

­ Згодом нам зателефонували і повідомили, що потрібно їхати на зйомку до Києва. Слід додати, що за проїзд гроші нам повернули, тому, якщо нічого і не виграєш, то витратиш гроші лише на харчування. Коли першого разу були на зйомці програми, було чотири групи. Всі вони збиралися в один день зранку, підписували договір, заповнювали відповідні анкети, за якими “коміки” мали б можливість розпочати з ними діалог, щоб задати певний імпульс виступу.

­ Скільки учасників чи колективів входили до складу групи?

­ По 10­12, це і складало повноцінну програму. Перед початком запису окрема людина працює на, так би мовити, “розігрів” глядачів у залі. Повідом­ляє, коли потрібно аплодувати, щоб з цього зробити окремі врізки до програми. Після зміни групи учасників, глядачів пересаджують з місця на місце, щоб не склалося враження, що в залі ­ одні й ті ж глядачі дві програми поспіль. Проте не завжди все, що знімається, потрапляє в ефір. Насправді і “коміки”, і ведучий дозволяють собі дещо більше, ніж бачать телеглядачі. Але ви не подумайте нічого поганого. До всіх учасників ставляться з повагою, нікого не принижують, навіть якщо людина виступає абсолютно не смішно. За що і ведучому, і “комікам” великий респект.

­ Скільки часу тривають зйомки?

­ Зйомки тривають дуже довго, ми потрапили аж до четвертої групи, тому висидіти стільки часу досить складно. Головне, що ти просто можеш перегоріти перед виступом. На мою думку, ми правильно зробили, що пішли до залу дивитися, як проходять зйомки. Хочу також додати, що насправді декорації програми виглядають доволі убого, але на екрані все гарно. Під час перегляду ми аналізували помилки виступаючих. Дивилися, як коміки реагують на виступи КВНщиків та простих людей. “Коміки” всім казали, що виходити потрібно з позитивом, щоб одразу завести зал. Також ми помітили, що вони цілком можуть себе стримувати від сміху, навіть коли хтось виступає досить яскраво. Тому нам порадили, якщо будемо смішно виступати ­ не потрібно заходити досить далеко, тому що “коміки” та ведучий цілком можуть спеціально заманювати взяти ще одну хвилину, щоб ми втратили виграш. Тому одразу вирішили, якщо виграємо 5 тисяч гривень, то не будемо йти на 10, хоча цікавого матеріалу у нас було достатньо. Як на мене, наш виступ сприймався непогано як залом, так і коміками. Тому вже на самій зйомці спочатку виникло бажання йти далі, але згодом здоровий глузд таки взяв гору, і ми вирішили забрати гроші.

­ І з вами одразу провели розрахунок?

­ Ні, гроші, які дають переможцям “коміки”, насправді не справжні. Це зумовлено необхідністю сплати податку, який доволі суттєвий, хоча не такий, як у Франції, з якої актори тікають жити до Росії. Правда, cуми від 1 до 10 тисяч видають одразу після зйомок. Ми виступали в четвертій групі, напевно, тому одразу гроші не отримали. Необхідно було оформляти карточку, на яку їх скинули пізніше.

Після закінчення зйомок режисери переглядають виступи всіх груп і рівноцінно розподіляють всіх учасників. Щоб одна програма не була повністю смішна, а інша ­ взагалі нецікава.

­ Перша поява на шоу принес­ла вам 5 тисяч гривень. Вдруге ви закінчили виступ уже першої хвилини. У чому причина?

­ До другого разу не підготувалися достойно. Андрій приїхав у Київ раніше, я під’їжджав, а нам сказали виступати одразу вже в першому блоці, тому запанікували. До виступу було 15 хвилин, тому виступали, як кажуть, з листа, не встигли правильно зкомпонувати матеріал.

­ Чи пишаєтеся з Андрієм, що ви єдині з Рівного, кому вдалося виграти гроші в коміків?

­ Пишатися, можливо, і не пишаємося, але гордимось цим точно. Проте є гордість і за другий вояж до Києва, адже це також додало досвіду. Багато хто з рівнян, які їздили на шоу, перехвилювалися або ж неправильно вибирали та розставляли матеріал, що дуже важливо. Коли ти виходиш перехвильований, боїшся, нічого нового не знаходиш у своєму виступі ­ то й результат буде відповідний.

З Рівного в шоу брали участь чимало КВНщиків, і основною причиною їхніх невдалих виступів було неправильне обирання матеріалу. Вони ставили той, з якого сміються глядачі в КВН. Але те, що смішно виглядає у КВН, не завжди викликає відповідну реакцію на шоу “Розсміши коміка”. Це дещо різні формати. “Коміки” у минулому грали в КВН, і самі багато бачили та чули, тому здивувати їх не так просто.

­ Ти, мабуть, дивишся шоу “Розсміши коміка”? Можливо хтось з виступаючих тобі сподобався?

­ Часто програму “Розсміши коміка” не дивлюся, але іноді дивуюся, які люди отримують там великі гроші за свою тупість. Проте мені запав потужний виступ хлопця з Білорусії, який, здається, виграв 50 тисяч. Молодець! І матеріал у нього був смішний. Непогано виступав відомий у Рівненській області капітан команди КВН “Бомба” Денис Мандзюк. Він досить сильний у текстових жартах, тому дійшов до 50 тисяч, але, на жаль, не переміг. Я дуже за нього хвилювався, адже це мій друг, проте наприкінці йому чогось не вистачило.

­ Як ти вважаєш, ведучий програми об’єктивно поводить себе у ролі спостерігача за сміхом “коміків”?

­ Тут все доволі суб’єктивно. Якщо видно, що хтось за першу­другу хвилину смішно виступає, то й ведучий натискає кнопку, навіть якщо є мінімальна посмішка на обличчі “коміків”. Якщо ж вже йде заключна хвилина виступу, то може й не натиснути кнопку в доволі суперечливій ситуації. Проте, на мою думку, під час програми все справедливо.

­ Як змінилося твоє життя після проекту? Автографи на вулиці…

­ Так, відбулися лише приємні зміни. Запропонував одній дівчині поїхати зі мною до Києва на зйомки, а після нашого вис­тупу почав із нею зустрічатися. Проте автографи ніхто в нас не просив. А ось коли проходжу повз лавочки з бабусями, то чую, що пішов не алкоголік, чи наркоман, а комік.

­ І на завершення, що б ти міг порадити рівнянам, які мають бажання спробувати свої сили на програмі “Розсміши коміка”?

­ Запорука успіху полягає в правильно і якісно поданому матеріалі. Потрібно шукати для коміків щось нове, адже розсмішити їх нелегко. Але зав­жди вірте в свої сили, і все буде гаразд. Бувало, що з Рівного приїжджали з досить смішним матеріалом, але подавали його без позитиву, звідси і результат. Це стосується не лише програми “Розсміши коміка”, а й будь­якого гумористичного шоу. Повторюся ще раз ­ потрібно вірити і любити свій матеріал.

­ Дякую за цікаву розмову і бажаю тобі досягти вершин у гумористичній діяльності.