Фотокартини - під звуки блюзу

­ Музика та фотографія тісно переплітаються у моїй творчості. Ми починали грати всередині 90­х, доводилося виступати на так званих “квартирниках” у занедбаних підвалах, де збиралися два­три десятки знайомих, щоб почути нашу творчість. Для розповсюдження власних пісень робили саморобні студії звукозапису, писали пісні на бабінні магнітофони та роздавали магнітоальбоми друзям, які переписували наші пісні з магнітофона на магнітофон. Саме тоді я захопився фотосправою, якою займався з дитинства. Робив фото для обкладинок наших саморобних магнітоальбомів. У середині 90­х у Рівному відкрився рок­клуб “Яма”, біля витоків якого стояв і наш гурт. Почалися живі виступи різних рок­гуртів. Тоді і зробив серію абстрактних фото­натюрмортів з електрогітарами під наз­вою “Вишневий сад Джиммі Хендрікса”. Ці фото гарно вписалися до інтер’єру рок­клубу, а я здобув славу рівненського Енді Ворхола. Завдяки цій серії фото, став членом рівненського фотоклубу “Час” та швидко був прийнятий до лав Національної спілки фотохудожників України. Далі була цікава робота в фотостудії, участь у міжнародних фотоконкурсах, перші перемоги, нагороди, здобуття звання фотохудожника міжнародної фотофедерації.

З 2009 по 2011 роки потрап­ляв до щорічного каталогу Фотографічного Товариства Америки PSA “Who’s Who in Photography ­ 2010”, в якому розміщені списки кращих фотографів, які мали вагомі досягнення в фотографічному мистецтві за підсумками року, та їх рейтинги. За ці роки брав участь у близько сотні конкурсних фотосалонів, отримував нагороди, влаштував з десяток персональних виставок. Тому і з’явилася ідея, а чому б під час концерту нашого рок­гурту не показати колекцію фото, які демонструвалися більш ніж в 21 країні світу. Паб “Хмільне Щастя” ­ сучасний заклад, має безліч моніторів для перегляду футбольних матчів, тому глядачі, слухаючи музику, дивилися фото.

Звісно, в планах хотілося б зробити подібний виступ з презентацією фотоколекції в Рівному, адже в нас у місті є безліч шанувальників фотомистецтва. Також у наших планах ­ концерт, складений з музики у стилі 60­70 років, на який теж плануємо запросити професійних танцюристів, які б показали присутнім майстер­класи з рок­н­ролу, бугі­вугі. Ще в нас є задум на одну з наших пісень відзняти кліп. До процесу зйомки плануємо залучити творчі особистості ­ режисерів, акторів, танцюристів ­ людей з креативним мисленням. У зйомках вирішили не залучати професійних акторів ­ виконавці головних ролей та масовки повинні бути аматорами, тоді сюжет виглядатиме більш натуралістично. Кліп зніматимемо на пісню “Люди забули, що є саме любов”. За сюжетом фільм має вмістити маленькі історії з відносин чоловіка та жінки, тому шукаємо для зйомок молоді пари, які б передали емоції закоханості. У процесі зйомок зробимо танцювальний флеш­моб із майстер­класами від професійних танцюристів. По суті, це буде документальний фільм про закоханих нашого міста, а танці символізуватимуть гармонію. Зараз у складі нашого рок­гурту, окрім мене, ­ бас­гітарист Олександр Терещенко, барабанщик Сергій Константінов та новий учасник команди дуже перспективний соло­гітарист Владислав Зайцев.

Бас­гітарист та менеджер рок­гурту Олександр ТЕРЕЩЕНКО:

­ Виступати в такому закладі ­ одне задоволення, адже паб має сучасну звукову апаратуру, а для нашого блюз­рокового стилю гарний звук ­ це дуже суттєво. Сцена пабу “Хмільне Щастя” має цікавий дизайн, розташована за баром. Коли виступаєш на сцені, у тебе перед ногами безліч пляшок, тому складається враження, ніби виліз ногами на барну стійку та граєш на гітарі. Стосовно організації концерту ­ все було на вищому рівні. Після того, як ми відіграли програму та вже поклали гітари в чохли, нас запросили ще раз “на біс” зіграти кілька пісень. Виявляється, до зали зайшли люди, які нас ще не чули, і тому дуже засмутилися. Проте ми ­ артисти, й не дарма ж їхали до Тернополя…