Гран-прі “на гачку”

Секретами жанру карикатури Віктор Голуб поділився з кореспондентом газети “Рівне Ракурс”:

­ За освітою ­ технік­електрик, але якось почав для себе малювати сюжети із життя. Перша карикатура, яку надрукували у виданні “Молодь України”, була намальована в 1985 році. Цей факт мене надихнув на творчість, і я почав активно відсилати роботи на конкурси та в різні видання. Перша перемога прийшла на київському конкурсі в 2003 році. Зараз я ­ лауреат та переможець більш ніж 20 різноманітних конкурсів карикатури, серед яких 15 нагород з міжнародних конкурсів.

Загалом на конкурсах, які проводять різні країни, задається певна тема, й ти повинен відобразити цю проблему з гумором. Ось саме тоді й стає в нагоді фантазія. Окремі сюжети підглядаю з життя, але більшість ­ малюю з голови, моделюю ситуацію.

Ось, приміром, на московському конкурсі отримав гран­прі з теми “клювання”, адже, на думку журі, оригінально розкрив тему риболовлі. На карикатурі зобразив статую Ісуса Христа, який широко розвівши руки, ніби проповідує віруючим. Гумор полягає в тому, що випадковий рибалка, який проходив повз натовп віруючих, сприйняв широко розведені руки Ісуса за звичайний рибацький жест рибалки, який показує розмір впійманої величезної риби.

У травні цього року отримав третє місце на естонському конкурсі “Городянин сміється”. На малюнку зобразив двох безхатченків, які кожний у свій спосіб готуються до ночівлі на вулиці. Один із безпритульних, зазвичай, підстеляючи газети, а інший, більш кмітливий, будує собі з коробок двоповерхову домівку за усіма правилами архітектури. Ось і виходить, що кмітливість та оптимізм допомагають навіть у скрутних ситуаціях.

І нарешті нещодавня нагорода, яку отримав у червні цього року, була на київському конкурсі на тему “Право на вибір”. На цьому конкурсі, який тривав майже півроку, здобув друге місце. Протягом півроку 46 авторів надіслали на конкурс 314 робіт. Наприкінці травня в приміщенні Національної спілки журналістів зібралось на засідання журі. Мій малюнок, який зайняв призове місце, розповідає про фальшиві ідеали, які нам пропонують політики. На малюнку зображений вождь, який несе транспарант у вигляді картонного сонця, й за ним крокує натовп довірливих виборців. Водночас у композиції присутнє справжнє сонце, яке одурманені люди вже не помічають.

На даний час ситуація з розвитком карикатури ­ не на користь художників. Раніше карикатура цінувалася більше, художники публікувалися в гумористичних виданнях, їм платили гонорари. Зараз цікавості видань в авторському малюнку немає, адже будь­який малюнок можна скачати в Інтернеті безкоштовно. Тому залишається одна втіха ­ брати участь у конкурсах.

Стосовно відношення до карикатури в різних країнах, то цей жанр непогано розвивається в так званих пострадянських та слов’янських країнах. Приміром, у Сербії проводиться безліч гарних конкурсів. Дуже швидко прогресують у цьому напрямку й такі країни Азії, як Туреччина, Афганістан, Іран. У них є чимало гарних карикатуристів, окрім того вони ще й проводять власні тематичні конкурси. Українські карикатуристи теж не пасуть задніх і досить таки часто отримують призові місця на міжнародних конкурсах.