Комунальний “армагідець”

Це внесений Кабінетом мініс­трів проект закону про відшкодування видатків на перевезення окремих категорій громадян замість Державного з місцевого бюджету. Що це означає для Рівного? За словами керівника фракції “Батьківщина” Юрія Запорожця, планується компенсувати пільговий проїзд у тролейбусах учнів та студентів за рахунок міського бюджету. Сума на рік становить дванадцять мільйонів сто двадцять три тисячі гривень. Зрозуміло, що таких вільних коштів просто немає. Тобто, якщо закон буде прийнятий, а в цьому особливо ніхто не сумнівається, десь потрібно буде знайти ці кошти, або просто зупинити міський електротранспорт взагалі. Ситуація виглядає ще більш сумною, якщо зважити, що реально забрати таку суму можна лише з видатків на утримання житлово­комунального господарства, яких і без того не вистачає навіть на поточну діяльність.

Другим питанням став стан розрахунків за виконані роботи по прибиранню міських вулиць. За словами начальника міського управління фінансів Віктора Шульги, до початку нинішнього року ці видатки були “захищеними”, тобто фінансувалися вчасно. Сьогодні вже прибирання територій державою вважається роботою, яку не варто “захищати”, і підприємства, які займаються цим невдячним видом діяльності, хронічно не можуть отримати гроші за виконану роботу, тому зрозуміло, що й сплатити податки, зарплатню працівникам, купити паливо чи запасні частини теж не мають можливості. Борг за виконані роботи на сьогоднішній день становить вісімсот тисяч гривень.

На жаль, навіть на цих двох прикладах ми бачимо страшну картину руїни основ місцевого самоврядування. Якщо держава приймає рішення про надання тій чи іншій категорії населення пільг, вона й повинна їх фінансувати. Так прийнято в усьому світі. Те саме повинно бути і з витратами на комунальні послуги, адже це і є головним напрямком роботи усіх органів місцевого самоврядування. Воно для того й існує, щоб обслуговувати свою територію.

У нас, завдяки бажанню центральної влади бути добрими до своїх виборців, утримувати величезний апарат державних службовців та працівників бюд­жетних установ, забезпечувати пільги не нижчі ніж у сусідів, у цьому аспекті вже давно витрати держави суттєво перевищують її доходи. Ось і шукають вже багато років поспіль наші столичні чиновники вихід з цієї ситуації, перекладаючи все більшу частину витрат на місцеві бюджети. За таких умов ситуація в містах та селах України стає все гіршою, тому говорити про нормальне функціонування міської інфраструктури вже не доводиться, і складається враження, що ще одне чи два рішення уряду, і для місцевих бюджетів настане справжній “армагідець”. На жаль, ніхто з керівників держави, які керували і керують Україною, не хоче взяти на себе важкий обов’язок сказати людям: “Ми живемо не за доходами. Нам потрібно кардинально скоротити видатки на утримання бюджетної сфери, немає коштів на більшість пільг. Інакше державу очікує справжнє банкрутство”. Зрозуміло, що після подібного звернення годі й розраховувати на перемогу на виборах, але скільки ще наша економіка витримає ненормальний пресинг витрат ­ ніхто сказати не може. Єдине зрозуміло, першими розваляться бюджети обласних центрів, і, на жаль, статися це може вже дуже і дуже швидко.