Безневинна гіпертонія

Гіпертонія ­ фактор ризику атеросклерозу, серцевої і ниркової недостатності. В 3­4 рази частіше трапляється ішемічна хвороба, у 7 разів ­ мозковий інсульт.

Однак чимало людей усе одно до гіпертонії ставляться недостатньо серйозно. До того ж багато хто вважає, що “робочим тиском” може бути й 180 на 120. Така людина каже, що добре себе почуває. Та підвищений тиск планомірно веде руйнівну роботу ­ судини перебувають у постійній напрузі, серце ледь може впоратися з навантаженням.

Гіпертонічна хвороба не зав­жди супроводжується головним болем, слабкістю, відчуттям апатії, “мушками” перед очима і зниженням працездатності. Вона може протікати безсимптомно й підточувати організм. Лише регулярне вимірювання тиску за допомогою тонометра може констатувати: підвищений тиск чи ні.

Що ж призводить до підвищення артеріального тиску?

Передусім генетичні чинники ­ спадкова чи сімейна схильність до артеріальної гіпертензії, а також куріння, зловживання алкоголем, стрес на роботі, вдома, під час відпочинку. Такі різновиди відпочинку, як комп’ютерні ігри, перегляд фільмів жахів і деякі екстремальні хобі, можуть спричинити гіпертонічний криз.

На жаль, гіпертонія часто зустрічається і в молодих, але основна маса хворих ­ 50­60 % ­ люди віком від 60 років і більше.

Іноді в людини підвищується тільки верхній (систолічний) тиск, а нижній залишається нормальний (наприклад, 150 на 70­80). Це називається ізольованою систолічною гіпертензією і трапляється приблизно у 15 % хворих. Для здоров’я шкідливі обидва варіанти, оскільки в усіх випадках виникає перспектива атеросклерозу судин, ішемічної хвороби серця та інсульту. Особливої різниці у лікуванні також немає.

Вважається, що зовнішній вигляд гіпертоніка досить характерний ­ це емоційна людина з надмірною масою тіла й червоним обличчям. Зв’язок між вагою і підвищеним тиском серед гіпертоніків є ­ до 80% мають надмірну вагу. Зменшення її спричиняє і зниження артеріального тиску. Якщо втратити 1 кг ваги, то систолічний тиск зменшується на 3 мм рт. ст., а діастолічний ­ на 1 мм рт. ст.

Окрім гіпертонії причинами підвищення тиску є захворювання внутрішніх органів, яких налічують майже сімдесят. Найчастіше трапляються патології нирок ­ нефрити, аномалії розвитку нирок, полікистоз, ниркова недостатність. На другому місці ­ хвороби наднирковиків, особливо доброякісні пухлини. Серед інших причин слід зазначити аномалії розвитку судин і пухлин мозку, деякі пороки серця, а також звуження аорти.

Щодо харчування ­ одна універсальна рекомендація для профілактики гіпертонії ­ це обмеження кількості солі. У багатьох людей зловживання сіллю сприяє підвищенню артеріального тиску, але не в усіх. Узагалі майже всі ми вживаємо її щодня удвічі­втричі більше, ніж потребує організм. Якщо тиск підвищений, слід зменшити вживання її до 5­6 г на добу, а це половина чи навіть третина нашої звичайної норми.

Інших жорстких вимог до дієти при артеріальній гіпертензії немає ­ їжа не повинна містити багато жирів тваринного походження і легкозасвоюваних вуглеводів. Їсти переважно нежирне м’ясо, корисно включати в раціон зерна і клітковину для поліпшення травлення й обміну речовин.

Щодо обмеження кількості рідини: якщо набряків немає, то обмеження не потрібні. Навпаки достатнє пиття сприяє “промиванню” нирок і сечовивідних шляхів, та запобігає утворенню піску й каменів.

Зараз в аптеках безліч препаратів “від тиску”. Сучасні ліки при правильному вживанні дозволяють ефективно конт­ролювати артеріальний тиск пацієнтів практично без зниження якості життя. Але в усіх випадках необхідно порадитись з лікарем.