Гаряча лінія в спеку

Розглянемо кілька життєвих прик­ладів. Ось візьмемо хоча б заборону куріння в громадських місцях. Напевно, не всі знають, де можна курити, не відають і про штрафи, а тому курять скрізь, де заманеться. У цьому переконуєшся, йдучи вулицею. Приміром, на “Чайчиній алеї” ввечері можна стати свідком ситуації, за якої молоді хлопці з патрульної служби, побачивши гарненьких дівчаток на лавці з цигарками, проявляють неабияку активність, миттєво на це реагуючи, підсідають поруч та охоче спілкуються. Звісно, завдання працівника міліції не так штрафувати за паління, як проводити профілактичну бесіду. Але чомусь такі бесіди молодим міліціонерам цікавіше проводити з молоденькими дівчатами.

Хоча існують випадки, коли громадяни потрапляють у більш серйозні ситуації з кримінальним відтінком. Наприклад, бійка. У цьому випадку якраз від складеного міліціонером протоколу і залежить, хто в суді буде потерпілим, а хто ­ постраждалим. Громадяни часто­густо самі готові відкупитися, щоб вийти чистими з води.

Трапляються випадки, коли в побутових “розбірках” громадян міліціонер може стати на чиюсь сторону. Хтось дебоширить, хуліганить, і для підтвердження цього факту потрібні свідчення, які міліціонер може зібрати, а може й не зібрати. Ось тут і виникає спокуса піти "на поводу" в однієї із конфліктуючих сторін, яка за це пообіцяє віддячити міліціонеру.

Про подібний факт каже один із випадків, коли ревнивий хлопець, якого залишила дівчина, пообіцяв їй влаш­тувати “веселе життя”. Він очікував дівчину в коридорі біля дверей, чергував біля під’їзду будинку, погрожував, лупцював, зрозуміло, не при свідках. Стіни будинку та коридори розписував непристойностями. Навіть родичам, які втручалися, діставалося "на горіхи". Дів­чина та її родина щоразу писали заяву до дільничного, але дивним чином хлопець знову повертався й зухвало заявляв, що має “зв’язки” в міліції, тому йому нічого не загрожує. Мало того, після скоєння чергових хуліганських дій, хлопець уже сам писав заяву до міліції, видаючи себе потерпілим і при цьому маючи свідків. А виявляється, "ларчик просто відчинявся". Він напряму сплачував дільничному суму “штрафу”. Ось така собі індульгенція. І лише наміри потерпілої та її родини звернутися до прокуратури припинили це нахабство. Виправдовуючи власні дії, дільничний коментував: “Ну, не сідати ж хлопцю за грати через кохання”.

Тому Рівненське УМВС просить громадян бути адекватними в скаргах, повідом­ляти лише правду і бути об’єктивними. Телефони контактного центру оперативного реагування на неправомірні дії працівників міліції: 679­679 та (067)­967­91­00. Система “гарячої лінії” повинна змусити всіх працівників міліції більш сумлінно виконувати свої службові обов’язки. А ось чи не запровадити в майбутньому аналогічні телефони довіри й в інших галузях суспільства? Проте це вже інша тема...