“КАРНАВАЛЬНА НІЧ” довжиною в життя

Численні шлюби, погані відносини з дочкою і втрата улюб­леного онука залишили незгладимий слід у її долі і смуток в очах. Мало кому відомо, що протягом майже десяти років Гурченко спеціально ігнорували всі радянські режисери і не знімали її в кіно. Така нестерпна ситуація була пов’язана з тим, що актриса відмовила в спів­праці КДБ. Але, незважаючи на все це, вона ніколи не здавалася.

Найголовнішою людиною в житті Гурченко був її батько ­ Марк. У всіх своїх інтерв’ю вона завжди його згадувала. Людмила вважала, що саме завдяки своєму татові вона стала ексцентричною, вибуховою артисткою з відмінним почуттям гумору.

Що стосується сердечних справ, то, як говорила сама Гурченко, вона була завжди закохана. Напевно, через це, за своє життя вона виходила заміж п’ять разів. Перший її шлюб зі сценаристом Борисом Андронікашвілі був коротким, але плодом цієї любові стала дочка ­ Марія. Другим чоловіком був актор Олександр Фадєєв. Але найгучнішим стало заміжжя Людмили та відомого співака Йосипа Кобзона. Цей союз двох творчих і сильних особистостей тривав не більше трьох років. Після розлучення Гурченко сказала, що заміжжя з Кобзоном було найбільшою помилкою її життя, а він, у свою чергу, довго розповідав пресі, що Людмила все ще любить його. Пізніше у своїй книзі Кобзон написав, що дуже вдячний долі за зустріч з Люсею. А причиною їх розлучення були спопеляючі ревнощі, як з її боку, так і з його. Після важкого, за словами Йосипа, розставання з Людмилою, він ще протягом року боровся з затяжною депресією. Однак на похорон своєї “неповторної дружини” Йосип Давидович так і не прийшов.

Після бурхливих і коротких відносин з Кобзоном, Гурченко вийшла заміж за свого акомпаніатора, музиканта Костянтина Купервейса, з яким прожила щасливих 18 років. Він був хорошим батьком для її дочки і опорою для неї самої. Але, як мовиться, ексцентрична співачка перегоріла цими відносинами, пройшла любов…

П’ятим і останнім чоловіком талановитої Людмили Марківни став режисер Сергій Сенін. Зірка кіно одного разу зізналася, що Сергій єдиний чоловік, який не намагався прославитися за її рахунок. Сенін був продюсером, помічником, чоловіком і другом для неї. Він завжди з любов’ю доглядав за своєю Люсею, чого не скажеш про дочку артистки.

Відносини з Марією ­ окрема і сумна історія в біографії кінодіви. Гурченко сама якось зізналася: “Мати я ­ ніяка. Актрисі не можна бути матір’ю. Все потрібно віддавати або професії, або дітям. Особисто я вибрала перший шлях”.

Ще з дитинства Маша часто залишалася сама, так як мама роз’їжджала по країні з гастролями. Дочка звикла до самостійного життя і тому, коли вирішила виходити заміж, не прислухалася до думки зоряної мами. Гурченко категорично була проти обранця доньки. Цей конфлікт став першою тріщиною в їхніх стосунках. Марія з чоловіком не давали Людмилі Марківні бачитися зі своїми онуками ­ Марком та Оленою.

Марк був улюбленцем артистки, якраз у ньому вона бачила продовження акторської династії. Та й сам хлопець завжди тягнувся до талановитої бабусі, дзвонив, намагався зустрітися. А коли про смерть шістнадцятирічного Марка від передозування наркотиками Гурченко дізналася від сторонніх людей, вона взагалі втратила бажання налагоджувати стосунки з дочкою. Потім почався важкий період судів за квартиру, яку Людмила купила для своєї матері. Дочка намагалася відвоювати квадратні метри, так як в останні роки життя її бабуся (мама Гурченко) жила разом із нею, і вона до останніх днів доглядала літню жінку на відміну від кінозірки. Квартиру присудили актрисі, але за умови, що вона повинна виплатити дочці $10000 компенсації, від яких та, в свою чергу, відмовилася. Але, незважаючи на всі конфлікти, Марія ніколи не відгукувалася про матір погано. Вона просто говорила, що Людмила Марківна інша. Вона актриса, і цим все сказано!

Цікаві факти

­ У Гурченко в фільмі “Карнавальна ніч” талія була 48 см, а в 75 років обсяг став всього 56 см.

­ Після розлучення з Йосипом Кобзоном вони не розмовляли 40 років.

­ У своїй трудовій книжці четвертий чоловік зірки Костянтин Купервейс написав ­ “Чоловік Людмили Гурченко”.

­ Взимку 2008 року Гурченко образилася на співачку Аллу Пугачову і не спілкувалася з нею до самої смерті. Примадонна після пізньої спільної репетиції не підвезла на своєму лімузині Люсю, в якої на той час не було особистого авто.

­ В останні роки життя актриси її фаворитом був стиліст Аслан Ахмадов: він навіть робив їй зачіску та макіяж на проводи в останню путь.

­ Кінодіву ховали в білому платті, яке вона власноруч розшила бісером перед своєю смертю.

­ Людмила Марківна за життя заповідала не відспівувати її в церкві і не запрошувати священика на кладовище.

Цитати Людмили Гурченко:

• Прошлое, как бы оно ни отдалялось, живёт внутри.

• Хочешь выжить ­ умей терпеть.

• Женский организм ­ это вам не гармонь: потолстею­похудею, потолстею­похудею… Надо держать себя в руках. Я до сих пор помещаюсь в одежды, в которых снималась у Рязанова в “Карнавальной ночи”.

• Когда до отчаяния сознаю, что я плохая мать, ­ начинаю впопыхах навёрстывать упущенное, подлизываться и угождать. Но в этой профессии потери не наверстаешь.

• В искусстве отстанешь ­ не догонишь. Просто сходишь с круга. Стать чемпионом через десяток с лишним лет ни одному спортсмену не удавалось.

• Если тебе льстят ­ значит готовься к удару.

• Считаю, что учить других можно не нотациями, а только собственным примером.

• Любовь у меня всегда была одна ­ большая, искренняя, чувственная, преданная… Только объекты менялись.

• Если мой любимый человек мне изменяет, значит считает меня ничтожеством. А если я ничтожество, значит, и он тоже ничтожество, потому что меня выбрал! В таких случаях я просто уходила… Навсегда…

• Не забывайте, что я ­ актриса! Если хотите, чтобы я загАварила с вами по­мАсковски, то пАжалуйста. Но не моё это. Говорю, как говорю. Все принимают меня такой, какая я есть. Это тоже победа. Личная.

• Возраст ­ это когда один за другим уходят твои друзья, коллеги...

• Кино ­ это моя жизнь. Когда я вхожу в маленький задымленный павильон, где ничего не видно на расстоянии вытянутой руки, где пахнет смесью дыма, опилок и клея, понимаю: вот он ­ рай!

• Что­то я не встречала актеров с легким характером, если, конечно, профессия владеет ими полностью.

• Что такое счастье. На разных этапах жизни счастье ­ это влюблена, имею успех, нравится, я нравлюсь, я то, то, все такое. А потом счастье, когда ты уходишь из дома на любимую свою работу, любимее и радостнее ничего в жизни нет. И усталая, измученная, отдавшая все потенциальному зрителю, который придет через какое­то время в кинотеатр, ты идешь, бежишь домой, потому что там счастье, там тепло, там радость, там тебя ждут.

• Но я с юности привыкла тянуть тяжелый камень из колодца. Подниму его, а он опять норовит вниз... Это со стороны я смотрюсь эдакой веселой, вечной счастливицей и всегда в хорошем настроении. Я понимаю, что люди именно этого от меня и ждут. Но я не помню даже трех недель в своей жизни, когда могла расслабиться.