“Туризм - це великі прибутки і фактор взаєморозуміння між народами”

“Світовий досвід і практика економічної, соціальної та політичної стабільності розвинених країн підтверджує, що географічне положення держави, її природно­кліматичні ресурси, історичні пам’ятки та надбання культури стають загальним благом лише завдяки туризму. Зважаючи на сучасні тенденції світового ринку туристичної індустрії, підготовка фахівців у цій сфері є нагальною життєвою необхідністю. Адже Україні вкрай потрібні спеціалісти, що володіють знанням її туристичних ресурсів, рекреаційної географії, рекреалогії, менеджменту, маркетингу, інформаційних технологій та історії туризму, екскурсознавства, туроперейтингу тощо”, ­ вважає завідувач кафедри туризму Науково­навчального інституту агроекології та землеустрою Національного університету водного господарства та природокористування, доктор географічних наук, професор Андрій Дмитрович КАЛЬКО (на фото).

“Туристична освіта вимагає багатогранної підготовки фахівця”

- Загалом, туризм вважається феноменом ХХ століття - таку його унікальну особливість науковці зрозуміли ще у 80-х роках ХХ століття. В чому його суть, виходячи із сучасних реалій?

- Суть феномену туризму полягає в тому, що це можливість людини, завдяки досягненням сучасного глобалізованого суспільства, задовольнити в комфортних умовах свої інтелектуальні та духовні потреби. Туризм - це дуалістичне поняття, що закладає в собі розуміння туризму як краєзнавства, як вивчення природи рідного краю, історичних пам’яток. З іншої сторони - це комерційна складова, туристична індустрія - бізнес, на якому можна заробляти, фактично не вкладаючи матеріальних цінностей. Чітка організація турів, побуту і харчування людей, які прагнуть побачити світ, дозволяє отримувати великі прибутки.

Ще з 90-х років Україна і, зокрема, Рівненщина долучилися до цієї справи. Зрозуміло, що перехід від індустріального суспільства до постіндустріального вимагає розширення саме інфраструктури обслуговування таких інтелектуальних потреб людини. І поштовх цьому поклав у 1995 році Закон України “Про туризм”. На його виконання Рівненська облдержадміністрація велику увагу приділяє розробці програм розвитку туризму. Зокрема, це “Зелена брама”, “Поліський трамвай”, “Бурштиновий шлях”, які дозволяють використовувати туристичний і рекреаційний потенціал області з метою залучення додаткових коштів. Розвиток такого потенціалу вимагає відповідних фахівців. До недавнього часу таких фахівців у нашій області не готували. Коли стало зрозумілим, що необхідно розвивати підготовку туристів, в авангарді цієї справи став водний університет. Звісно, туристична освіта вимагає багатогранної підготовки фахівця. З одного боку, це спеціаліст-географ, з другого - історик, з третього - культуролог. І зараз основний нахил робиться на спеціаліста сфери послуг. Ці чотири головні складові є основою формування багатогранної особистості спеціаліста туризмознавства.

“Сільський зелений туризм - джерело розвитку регіонів”

- На який туризм - внутрішній чи міжнародний - орієнтована підготовка спеціалістів, яких випускатиме “водник”?

- Акцент підготовки фахівців на нашій кафедрі зроблений саме на внутрішній туризм - екологічний туризм у межах області, сільський зелений туризм. Ми вважаємо, що якраз тут є джерело розвитку регіонів України, з мінімальним вкладенням коштів і з використанням саме природного потенціалу. Люди на місцях, не виїжджаючи навіть за межі села, можуть реалізувати себе, створюючи садиби, прокладаючи зелені стежки, використовуючи потенціал сільської екзотики і домашнього затишку. До того ж, Рівненщині, відносно багатій на заповідні території області, конче потрібні фахівці, яких ми готуємо. Якраз вони і будуть обслуговувати заповідники та заказники, де ще збереглася непошкоджена людиною природа. Саме болотиста місцевість північних районів Полісся є серцевиною майбутнього зеленого туризму. Але ми зовсім не відкидаємо напрям, який вже традиційний для України, який зараз бурхливо розвивається, - міжнародний туризм. Наші фахівці, які спрямовані, перш за все, на місцевий туризм, можуть працювати і в туристичних агенціях, і в фірмах, що обслуговують міжнародних туристів.

- Ваші студенти, напевне, лише в наступному році матимуть першу практику?

- У першокурсників навчально-ознайомча практика буде два тижні до Нового року і два тижні після літньої сесії. Ми уклали відповідні угоди з обл­держадміністрацією, ведемо переговори з низкою туристичних організацій, але ставку робимо на державні заповідники і сільські садиби - підприємства, які вже існують. Тобто, ми не хочемо відразу відправляти студента в турагенцію і подивитися, як там працює людина, що приймає документи, знаходить і рекомендує тури. З цим студенти вже знайомі, оскільки чимало з них бували за кордоном на відпочинку чи на екскурсіях. Перш за все, ми хочемо ознайомити їх з роботою, наприклад, заповідника, заказника, музею, зеленої садиби. У наших планах також відкриття підприємств, якщо це буде можливо, із залученням приватного бізнесу для того, щоб наші студенти працювали на їхній базі, організовували зелені садиби і там же працювали, залучали туристів, облаштовували територію. Водночас це буде цілорічне проходження практики вахтовим методом.

“Найбільшим досягненням буде виховання української гостинності”

- Чи не здається Вам, що студенти можуть успішно проходити практику і на базі “водника”?

- Дійсно, найбільш доцільним варіантом вважається використання університетських баз у Решуцьку, Хрінниках та Залізному Порту. Тобто, уже наявні бази можна використовувати для підготовки і практики наших студентів. Крім організації, власне, зеленого туризму, вони ще будуть проходити підготовку з готельного господарства, обслуговування таких підприємств, з ресторанного бізнесу. Найбільшим, думаю, нашим досягненням буде виховання української гостинності. Тобто, фахівець з туризму, передусім, має бути людиною духовною, усміхненою, привітною, гостинною. Людиною, яка нестиме добро, підтримуючи цим розвиток національної ментальності українського народу. Наше головне завдання - готувати саме таких фахівців.

Відкриття спеціальності та підготовка наших студентів здійснюється за прямої підтримки та патронату народного депутата України, президента Національного університету водного господарства та природокористування Миколи Петровича СОРОКИ, в.о. ректора Миколи Христофоровича КОРЕЦЬКОГО і директора Інституту агроекології Миколи Олександровича КЛИМЕНКА. Під час вступної кампанії вони щодня цікавилися, як проходив набір, а тепер - як проходить навчання, які плани розвитку нашої кафедри. Керівницт­во університету та інституту контролює діяльність кафедри і ставить перед її колективом конкретні завдання. Перш за все, наростити матеріальну та методичну базу для підготовки фахівців, підготувати необхідні посібники та підручники. Налагодити на такому рівні процес якісної підготовки студентів, щоб він зовсім не відрізнявся від практичного досвіду знаних вишів, а навпаки - наздогнав і перегнав за всіма параметрами. Для цього вже здійснено вихід на європейську арену й укладено угоди на навчання за програмою Університету Прикладних Наук імені Яноша Кодолані “Менеджмент”, спеціалізація “Менеджмент туристичної індустрії”. Початок набору - з 1 жовтня цього року, плануємо набрати не менше 20 чоловік. Запрошуємо всіх бажаючих на навчання. Вик­ладатимуть кількома мовами - російською та англійською - викладачі кафедри туризму. Провчившись у нашому університеті, випускники зможуть отримати диплом бакалавра і магістра з туристичних дослід­жень. Бакалаврська програма, за якою ми вже розпочали готувати студентів, передбачає навчання почергово семестр в Україні, семестр в Угорщині та захист дипломних проектів на англійській мові.

- Це пов’язано з тим, що ми здійснюємо професійне спрямування наших студентів саме на екологічний туризм, а також - на зелений туризм - новий для України тип відпочинку в сільській місцевості, під час якого відпочиваючі мають змогу пізнавати природу, культуру та історію краю, займатися активним відпочинком тощо. Цей сегмент туризму нагально потребує фахівців, які орієнтуються в питаннях екології. Дуже багато дисциплін, які викладаються майбутнім фахівцям зеленого туризму, мають екологічну орієнтованість. Наприклад, екологічний туризм, сталий розвиток, екологія довкілля. Тобто, це ті дисципліни, де саме природоохоронний аспект туризмознавства є ключовим. Таким чином, спеціальність “Туризм” логічно вписується в наш інститут.

Ми не надаємо перевагу комерційній складовій, оскільки для цього є зовсім інша спеціальність - менеджмент туризму. Наші випускники також мають право працювати в тих установах, які потребують менеджерів з туризму. Відмінність у їх підготовці тільки в тому, що в нашому інституті більше уваги приділяється саме екології, краєзнавству та географії. Дуже багато дисциплін (90%) - це географія рідного краю, України та світу, а також екологічні дисципліни. Весь навчальний процес орієнтований на підготовку фахівців з туризму для роботи саме на наших теренах.

- І на завершення розмови - кадрове забезпечення їх професійної підготовки.

- Керівництво університету, перш за все, поставило завдання максимально використовувати свої кадри, що і було зроблено. Всі викладачі - в минулому працівники інших кафедр: водогосподарської екології, економіки підприємства, хімії, розробки родовищ корисних копалин. З різних напрямків, але приналежні до географічних наук, вони всі зібралися на одній кафедрі - туризму. В майбутньому ми будемо зростати, кафедра залучатиме нові кадри - в нашому університеті ще залишився резерв науковців-географів. Вони вже виявили бажання перейти до нас, бо це близьке для них спрямування наукової роботи, нові перспективи. Адже туристична галузь в Україні набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери, стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію. Туризм - це великі прибутки і фактор взаєморозуміння між народами.

Кафедра туризму Навчально-наукового інституту

агроекології та землеустрою НУВГП

33028, м. Рівне, вул. Мірющенка, 53-а,

навч. корпус № 7, к. 7; тел.:(0362) 23-50-84