Химерні риби Каданова

­ У Рівному я вже втретє, ­ розповів Олег Каданов, ­ саме у вашому місті відіграв перший акустичний концерт. Моя музична творчість пов’язана з гуртом “Оркестр Че”, який я заснував. У першому складі гурту, окрім акустичної гітари, були присутні скрипка та кларнет, ось і прийшла в голову назва гурту “Оркестр”.

За 10 років існування склад музикантів неодноразово змінювався, додавалися нові учасники та інструменти. Під час виступів гурту ми робимо театралізовані “перформенси”, запрошуємо акторів, які роб­лять театральні постановки. Також під час концертів ми використовували відео­арт та анімацію. Приміром, під час одного виступу художник­концептуаліст Мітя Фенечкін малював на планшеті картини, які всі бачили на великому екрані. Тобто в нас є певний симбіоз музичного та театрального мистецтва, але первинне в нашій творчості усе ж музика.

На рахунок текстів, то їх пишу сам, я би визначив свій поетичний напрямок, як “романтичний сюрреалізм”, а ось в музиці ми використовуємо багато різного, навіть вдавалися якось до експериментів з “хіп­хопу”.

“Оркестр Че” планує зробити концерт у Рівному повним складом, але поки що я привіз акустичну сольну програму. До вашого міста мене запросив керівник театру “МЕТР” Павло Осіпов. У Рівному проїздом до Івано­Франківська, куди їду на день народження матері.

У моїй програмі є старі відомі пісні з перших альбомів, такі як “Музика Вівальді”, “Химерні риби”. Також виконаю пісні з нового альбому, який ми зараз дописуємо в студії.

Щодо творчої атмосфери міста Харкова, то тут існує потужна артистична тусовка, в якій спілкуються актори, художники, музиканти. Харківські гурти регулярно проводять концерти, є музиканти, які одночасно грають у кількох гуртах.

Стосовно гастролей нашого гурту по Україні, то помітив, що в різних регіонах нашу музику сприймають однаково тепло. Звісно, бувають невдалі концерти, але це, скоріше, не через незацікавленість глядача, а через несконцентрованість самих виконавців, яка передається публіці.

Під час наших виступів трапляються й казуси. Одного разу на концерті в Санкт­Петербурзі на сцену вибіг слухач і став кричати, мовляв, не треба співати пісню про Усаму Бен Ладена, бо це дуже небезпечно. Але, звичайно, в моїх піснях є багато алегорії, й не кожний це сприймає вірно.

Доволі часто ми їздимо на гастролі до Росії, побували в таких містах як Рязань, Тольяті, Самара, Казань, Москва. Зараз існує ситуація, коли гурти майже нічого не заробляють на продажі власних музичних альбомів, адже музика швидко з’являється в Інтернеті. Тому гуртам доводиться заробляти на життя гастрольними виступами, під час яких і продаються альбоми.

Запис музичного альбому ­ це велика й довга праця музикантів, яка ще й коштує грошей. Приміром, відомий харківський актор та музикант Сергій Бабкін зараз випускає музичний альбом за власний кошт. Іноді творчість Бабкіна порівнюють із моєю, але це не дивно, бо ми виросли в одному творчому середовищі, разом вчилися в Харківському театральному інституті, товаришували, навіть музиканти грали одночасно в його та в моєму гуртах. Я за освітою ­ актор­лялькар, Сергій Бабкін ­ драматичний актор, а головний шоу­мен нашого гурту ­ Михайло Кабанов ­ вчився разом із Бабкіним.

Певний час працював у різних театрах, згодом ­ диктором на радіо, але не вистачало часу на творчість, на гастролі, тому зараз ­ “вільний художник” ­ зай­маюся лише музикою й розвитком нашого гурту.