Збережемо Межиріцький костел!

­ Адже, ­ як зазначив у розмові з кореспондентом “Рівне­Ракурса” відомий рівненський колекціонер і меценат, власник галереї антикваріату Сергій ШАБАЛІН, ­ Польща є найближчим сусідом України та незмінним нашим адвокатом в Євросоюзі. Її керівники ­ чи не найбільші лобісти прийняття України в європейську спільноту. А тому ми повинні докласти всіх зусиль для збереження пам’ятки нашої спільної з поляками історії, запобігти актам вандалізму з боку несвідомих громадян і підлітковим забавам, які завдають шкоди не лише костелу, а й іміджу українців як цивілізованої нації. В Європі з набагато більшою повагою ставляться до поховань наших співвітчизників, ніж в Україні до могил представників інших націй, з якими українців поєднало спільне історичне минуле. Місцева влада не повинна закривати очі, коли на виду всіх валяються людські останки ­ черепи, кістки. Ми все це зібрали, віддали на експертизу, а потім поховаємо по­християнськи. На перезаховання запросимо представників польського духовенства та дипломатичних установ Польщі в Україні, а також представників релігійних конфесій, що діють на Рівненщині.

Зі слів Шабаліна, створена ініціативна група колекціонерів, які вклали вже 15 тисяч власних коштів у впорядкування прилеглої до історичної пам’ятки території. Її ядро склали активні члени Товариства колекціонерів міста Рівне Олександр Пастушок, Олег Марков, Анатолій Бєлов та голова цієї громадської організації Олександр Литвинчук. Шанувальники історії рідного краю платили місцевим жителям за прибирання сміття біля костелу в Межирічах, про що, власне, мала подбати сільська рада, яка своєю бездіяльністю і безпрецедентною байдужістю до християнських цінностей компрометує чинну владу.

­ Ми хочемо відкрити інтернет­сторінку, аби звернутися до всіх людей із закликом зберегти для нашадків Межиріцький костел, ­ зазначив Сергій Павлович. ­ Не обов’язково, аби тут був храм, можна створити музей. Головне ­ зберегти пам’ятку духовної історії польського народу для майбутніх поколінь, привернути до неї увагу туристів. Саме з цим питанням я і звернувся у приватній розмові до голови облдержадміністрації Василя Берташа. Василь Михайлович пообіцяв посильну допомогу.

На думку Сергія Шабаліна, не слід на прикладі костелу віру ділити. Якщо храм католицький, то це не означає, що в ньому можна робити смітник. Навпаки, враховуючи дружнє ставлення Польщі до нашої держави, її активні адвокатські потуги в лобіюванні вступу України в ЄС, цю історичну пам’ятку треба належно утримувати. “Ми розгорнули збір благодійних коштів, встановили кілька скриньок у людних місцях, ­ повідомив Сергій Павлович. ­ Сподіваємось на пожертвування громадян і меценатів звести новий дах, що дозволить зберегти будівлю від остаточного руйнування”.

­ Я пам’ятаю, ­ сказав на завершення розмови Сергій Шабалін, ­ яким чистим містечком були Межирічі у 80­90 роки минулого століття. А зараз жах, що робиться, ­ перед сільрадою смітник, освячений державним прапором, що майорить над держустановою. Стоїть хрест пам’яті загиблих ­ і поряд купа сміття. У вечірній час Межи­річі занурюються в темряву. Будинок культури ­ на замку. Культурно­просвітня робота в селі ледь жевріє, тож біля кафе кучкуються молоді випивохи й наркомани. А поряд ­ школа І ступеня ­ гімназія, де вчаться 338 учнів. Якщо місцева влада рішуче не подбає про поліпшення соціальних умов життя в селі, частина з них невдовзі поповнить загін місцевих алкоголіків та наркоманів.

На моє глибоке переконання, людей потрібно серйозно виховувати в дусі поваги до історії рідного краю. І таке виховання, вважаю, необхідно почати з самих чиновників. Не можна їм бути байдужими до жалюгідного становища, в якому опинилися деякі історичні памятки на Рівненщині.

Расул Гамзатов писав: “Хто в минуле вистрілить з пістолета, майбутнє в того вистрілить з гармати”. Тільки спираючись на досвід поколінь, маємо шанс зазирати в майбутнє і прогнозувати його. Дрібниць тут не буває, вважає Сергій Шабалін.