Крок до європейської спільноти

Під час дружнього діалогу Йорг Штайнбах запевнив, що науковці TU Berlin зацікавлені у співпраці з НУВГП у сфері як інженерної гідротехніки, очищення води та використання її енергії, так і гідротехнічного будівництва та водної інфраструктури для міст і регіонів. Представляючи німецьким гостям Таріела Гоголад­зе, Микола Корецький відзначив його вагомий внесок у зміцнення грузино­українських зв’язків: “Він багато зробив для України і, сподіваємось, ще більше зробить”. Після огляду експозиції музею НУВГП шановні гості взяли участь у розширеному засіданні Вченої ради університету.

НУВГП – повноправний член Великої хартії університетів

Урочисте академічне зібрання з нагоди присудження звання почесного професора НУВГП доктору, професору Йоргу Штайнбаху та голові Товарист­ва імені Лесі Українки в Грузії Таріелу Гоголадзе відкрив професор Микола Корецький. Він зазначив, що цьогоріч НУВГП увійшов до спільноти європейських університетів, ставши повноправним членом Великої хартії університетів, яку в Італії від імені університету підписала перший проректор, професор Світлана Левицька.

­ Сьогодні наш університет, ­ сказав Микола Христофорович, ­ це понад 8000 студентів, які навчаються на інженерних, природничих, економічних та юридичних напрямах підготовки за рівнями бакалавра, спеціаліста та магістра. В цьому році ми вперше здійснили набір на європейські програми для навчання у нас та університетах Польщі й Угорщини. Сподіваємося, що недалеко той час, коли наші студенти зможуть вивчати окремі курси в Берлінському технічному університеті, а німецьких студентів ми із задоволенням приймемо у нас.

Нині у “воднику” близько 700 осіб професорсько­викладацького складу, з яких 65 ­ професори, доктори наук, майже 300 ­ доценти, кандидати технічних наук. Маємо надію, що з розширенням співпраці будемо бачити у нас викладачів з Німеччини, а наших викладачів ­ у Берлінському технічному університеті. Приклад нашої сьогоднішньої гості ­ пані Тетяни Морозюк ­ переконує, що це можливо.

У Національному університеті водного господарства та природокористування навчається понад 130 іноземних студентів, у тому числі 23 ­ з Грузії. Велику допомогу в їх залученні надав відомий грузинський громадський діяч, голова Товариства імені Лесі Українки Таріел Гоголадзе. Наша подальша співпраця з Таріелом Шалвовичем тільки буде міцніти і сприятиме збільшенню у “воднику” кількості студентів із Грузії.

Завершуючи виступ, Микола Корецький висловив упевненість у тому, що після візиту до Рівного високої німецької делегації зв’язки між Національним університетом водного господарства та природокористування і Берлінським технічним університетом ­ як в освітянській сфері, так і в науковій ­ відповідатимуть, набувши нової якості, сучасному європейському рівню.

Йорг Штайнбах: від студента TU Berlin – до президента TU Berlin

З рецензію наукового доробку президента Берлінського технічного університету Йорга ШТАЙНБАХА виступив в. о. директора Навчально­наукового інституту водного господарства та природооблаштування, доктор технічних наук, професор Микола ХЛАПУК. Він зазначив, що пан Штайнбах за 35 років пройшов шлях від студента­хіміка Берлінського технічного університету (1975­1981) до професора, доктора наук, доктора хабілітованого в інженерній хімії, президента Берлінського технічного університету (з квітня 2010 року). Його спеціалізація – конструювання промислових установок і складових та безпечне користування матеріалами і сумішами, а також ідентифікація та оцінка ризиків у технічній промисловості, врахування поведінки людей в роботі з промисловими установками.

Йорг Штайнбах ­ член Американського інституту інженерів­хіміків та Нью­Йоркської академії наук. У 2013 році отримав звання почесного професора Лондонського університету Лондон Сіті Юніверсіті в знак визнання “Видатного рівня відмінності”, якого він досягнув у своїй кар’єрі та в наукових колах. Пан Штайнбах ­ лауреат почесної премії Європейського товариства інженерної освіти SEFI, почесний професор Східно­Китайського університету науки і технології в Шанхаї.

Йорг Штайнбах ­ перша особа в національних та міжнародних організаціях інженерної освіти. З 2003 року є головою Uni­Assist (спеціально створеної організації, метою якої є спрощення та прискорення обробки документів іноземних громадян, які подали заяву на навчання в одному з вишів Німеччини). Віце­президент (2006­2007) та президент (2007­2009) Європейського товариства з інженерної освіти. З 2007 року ­ член правління Агентства з акредитації напрямів підготовки технічних наук, інформатики, природничих наук і математики, голова правління Спілки з питань акредитації інженерних напрямів підготовки.

Невтомний пропагандист української культури, мистецтва й освіти

З рецензією здобутків відомого грузинського культурного і громадського діяча, голови Товариства імені Лесі Українки, почесного громадянина міста Новоград­Волинського Таріела ГОГОЛАДЗЕ виступив директор Навчально­наукового інституту післядипломної освіти НУВГП, заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор Зіновій МАЛАНЧУК. Він зазначив, що пан Гоголадзе пройшов шлях від інженера­будівельника, випускника Грузинського технічного університету, до голови правління компанії. За активну громадську діяльність та високі людські цінності, професіоналізм та організаторський хист був обраний мером міста Сурамі. На цій відповідальній посаді вивів місто на лідируючі позиції в рейтингу кращих міст Грузії за рівнем економічного розвитку.

Багато уваги Таріел Гоголадзе приділяв культурному розвитку Сурамі, міської громади, регіону та Грузії в цілому. Як мер міста, в якому останні роки та дні свого життя провела Леся Українка, він доклав максимум зусиль, щоб не лише Україна та Грузія, а й увесь світ цінував та зберігав пам'ять про цю легендарну постать. Так, у 2005 році за підтримки Посольства України в Грузії створив та очолив Товариство імені Лесі Українки. Завдяки зусиллям Таріела Шалвовича та очолюваного ним товариства було багато зроблено для збереження української культури, традицій, пам’яті про Лесю Українку. В місті відкрито музей імені Лесі Українки, де проводять екскурсії для шанувальників творчості великої поетеси, що приїжджають сюди з усього світу. Пан Гоголадзе був ініціатором створення школи імені Лесі Українки, де школярі вивчають українську мову як іноземну, та добився того, що кращі випускники школи нав­чаються за щорічними квотами Міністерства освіти і науки Грузії в українських вишах, зокрема в Національному університеті водного господарства та природокористування.

За організацію щорічного проведення у Грузії Днів української культури, присвячених Лесі Українці, Фестивалю українсько­грузинської дружби “Лесині джерела” в Новоград­Волинську та інших міжнаціональних культурних і освітніх заходів Таріел Гоголадзе нагороджений Президентом України орденами “За заслуги” ІІ і ІІІ ступенів, почесними грамотами МЗС України.

Завдяки пану Гоголадзе, НУВГП уклав угоди про наукове і культурне співробітництво з трьома університетами Грузії, а представники університету провели профорієнтаційну роботу в 30 школах та ліцеях. На сьогодні понад три десятки студентів із різних куточків Грузії навчається в НУВГП. Тому, шануючи здобутки пана Гоголадзе на ниві популяризації української культури мистецтва та освіти, НУВГП удостоїв його звання почесного професора університету.

“Водник” невдовзі стане Поліським університетом

З урочистими промовами виступили президент Берлінського університету Йорг ШТАЙНБАХ та голова Товариства імені Лесі Українки Таріел ГОГОЛАДЗЕ. Вони щиро подякували академічному зібранню за визнання їх заслуг на поприщі науки, освіти, культури та міжнародного співробітництва.

Далі директор Навчально­наукового заочно­дистанційного інституту НУВГП, доктор педагогічних наук, професор Юрій ПЕЛЕХ озвучив латиною дипломи про присвоєння президенту Берлінського технічного університету Йоргу Штайнбаху та голові Товариства імені Лесі Українки Таріелу Гоголадзе (Грузія) звання почесного професора Національного університету водного господарства та природокористування, а в. о. ректора НУВГП Микола Корецький під бурхливі оплески присутніх вручив їм дипломи та медалі (великі й малі) почесного професора НУВГП. Студентки в українських вишиванках допомогли панам Штайнбаху і Гоголадзе вдягти професорські мантії.

Вітаючи колектив провідного водогосподарського та природоохоронного вишу України з поповненням шанованої когорти почесних професорів університету, керуючий справами виконавчого апарату Рівненської обласної ради Микола ЯЦЮК зазначив, що подальше реформування місцевого самоврядування потребуватиме фахівців державного управління, підготовлених НУВГП за магістерськими програмами. Він висловив сподівання, що “водник” невдовзі стане Поліським університетом, де буде 30000 студентів ­ стільки, як у Берлінському технічному університеті, та запевнив у готовності обласної влади всіляко сприяти створенню гіганта вищої освіти Полісся.

* * *

Інавгураційна церемонія завершилася святковим концертом для гостей із Німеччини та Грузії. Учасники художньої самодіяльності танцювали, співали, читали поезії українською, німецькою та грузинською. А виконання “Заповіту” Тараса Шевченка мовою Шіллера і Гете зворушило всіх. Живе слово Кобзаря і сьогодні надихає українців на боротьбу за підписання Асоціації України з Євросоюзом. Адже лише в Європейській спільноті ­ “в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій”, кажучи словами безсмертного генія українського народу Тараса Шевченка, ­ ми зможемо будувати заможне й освічене, демократичне і правове суспільство вільних людей.