Рівненський “доктор Пі”,

Протягом цього періоду Гончаров С.М. підписує з трьома ректорами (Вознюк С.Т., Кравець С.В., Гурин В.А.) конт­ракти про зайняття тої чи іншої посади (завідувача кафедри, декана, професора), позиціонуючи себе, передовсім, як члена­кореспондента Академії педагогічних наук України. Навіть більше ­ під члена­кореспондента АПН України в університеті створюється Школа педагогічної майстерності, яка так і не отримала ліцензії на здійснення освітньої діяльності, але через неї пройшло понад 300 викладачів НУВГП (бо це вважалось необхідною умовою при обранні за конкурсом чи укладанні конт­ракту, у вимогах до викладацького складу при ліцензуванні та акредитації).

Згідно з навчальним планом, у школі дисципліни “Вища освіта і Болонський процес”, “Психологія і педагогіка вищої школи”, “Педагогічний менеджмент” і викладав так званий “член­кореспондент АПН України” Гончаров С.М. ­ людина, яка не мала і не має ніякої педагогічної чи психологічної освіти, доцент та професор кафедри сільськогосподарської меліорації, кандидат технічних наук.

Найбільшу підтримку діяльність “члена­кореспондента АПН України” Гончарова С.М. мала в період, коли ректором був Гурин В.А., який став у цей час співавтором “педагогічних” напрацювань Гончарова С.М. Як “вершина досягнень на педагогічній ниві” видається монографія Гончарова С.М. та Гурина В.А. “Кредитно­модульна система організації навчального процесу: методичні аспекти” (Рівне: НУВГП, 2008, 626 с.). За цю монографію Гурин В.А. обирається “Людиною року” в університеті, його портрет першим висить на Дошці пошани у вестибюлі головного корпусу перед входом до приймальні ректорату. І кожен день Гурин В.А. міг себе бачити на портреті, як “Людину року”.

Спеціально під “навчання” викладачів у Школі педагогічної майстерності створюється “Бібліотека викладача”. Та виявляється, що викладач один ­ все той же Гончаров С.М., “член­кореспондент АПН України”.

Щорічно під авторством Гончарова С.М., який не забуває до цього залучати діючих на той час проректорів та ректора Гурина В.А., за кошти університету видається “педагогічна” література: “Основи педагогічної праці”, “Вища освіта України і Болонський процес”, “Форми і методи організації навчального процесу в кредитно­модульній системі” тощо. Викликає здивування те, як написані ці монографії та навчальні посібники, але це ­ окрема тема, до якої ми ще повернемося.

Особливо акцентуємо на такому важливому моменті: у всіх цих “педагогів­психологів” взагалі немає наукових статей з теми дослідження, за яке вони взялись, у провідних наукових фахових виданнях з педагогіки та психології. Все, що опубліковано, ­ це тільки в межах видавництва НУВГП і за рахунок НУВГП. Кожен з них отримував гонорари за “видатні” публікації, а Гончаров С.М., як член­кореспондент АПН України, ще й обирається почесним професором НУВГП.

Викликає здивування, що ні в кого за стільки років не виникло сумнівів, як кандидат технічних наук з сільськогосподарських меліорацій, який до 1993 року взагалі не мав ніяких публікацій з педагогіки та психології, міг бути обраним членом­кореспондентом АПН України.

Відповідно до Статуту АПН України, членами­кореспондентами Академії обираються доктори наук (і тільки доктори!) з числа осіб ­ громадян України, які підготували та видали визначні наукові праці з педагогіки та психології (які ще сільськогосподарські меліорації?!!). Ні в кого не вистачило часу зайти на сайт Національної академії педагогічних наук України та подивитися, чи є серед поважних науковців наш “член­кореспондент” Гончаров С.М.? І де, крім НУВГП, ще знають такого “видатного науковця”?

Перші, хто за Гончарова С.М. не чули і ніколи його в очі не бачили (попри те, що щорічно проводяться збори Академії), ­ сам Президент НАПН України, академік Кремень В.Г., перший віце­президент, академік Луговий В.І., академік­секретар відділення Вищої школи Євтух М.Б.

І на закінчення. Хто в Україні цитує, знає і посилається на роботи рівненських “педагогів­психологів”? Хто буде відповідати за фінансові втрати університету на розкрутку псевдоакадеміка АПН України, за моральну шкоду та знущання з освіти та науки з боку псевдонауковців???

Передрук з сайту 0362.ua