Журналісти Рівненщини готові відстоювати своє право на професію та обурені нелегітимним ухваленням законів у Верховній раді 16 січня 2014 року

"Прецендент з ухваленням у ручному режимі, з порушенням усіх норм і основ парламентаризму, низки "поправок" до законів України свідчить про курс керівницт­ва держави на побудову тоталітаризму",­ переконані дубенські журналісти Микола Мороз, Святослав Добровольський, Віталій Никитюк, Ерна Шевчук та Ярослав Гелетій. Їх точку зору розділяють практично всі працівники мас­медіа Рівненщини.

У зв’язку з прийняттям парламентською більшістю 16 січня 2014 року в ручному режимі так званих “поправок” до законів, які супере­чать не лише Конституції України, низці законів, що регулюють діяльність вітчизняних ЗМІ та журналістів, а й прямо конфронтують з міжнародними документами, підписаними Україною в царині прав людини, систематичним, абсолютно невиправданим побиттям правоохоронцями журналістів при виконанні ними своїх професійних обов’язків секретаріат Рівненської обласної організації НСЖУ звертається до всіх журналістів краю, в першу чергу ­ до керівників електронних та друкованих засобів масової інформації усіх форм власності з пропозицією бойкотувати на сторінках газет, в теле­ і радіопередачах висвітлення діяльності органів влади та правоохоронних органів. Можливо, такий наш спільний крок змусить і владу, і керівників правоохоронних структур тверезо оцінити всю безглуздість дій депутатів з провладної більшості, які стали ще одним цинічним викликом нації, збурили велику частину населення країни до радикальних дій і дістали справедливий осуд не лише в Україні, а й у всьому цивілізованому світі.

Від редакції

Ознайомившись зі змістом новоприйнятих законів, які стосуються працівників ЗМІ, я відчув гордість… Справді, в країні важка економічна криза, соціальна напруга, яка в будь-який момент може вийти з-під контролю влади, до того ж політичне протистояння небачених із радянських часів обсягів. На тлі всього цього “коктейлю проблем” знаходиться ж час і сили, аби приділити увагу нам – незалежним засобам масової інформації, які без жодної допомоги з боку держави висвітлюють події в країні. Дійсно, можна пишатися своєю значущістю в нашій Україні. Якщо серйозно, то за більш ніж два десятки років своєї журналістської діяльності, яких тільки законів та підзаконних актів, направлених на те, щоб ми писали та розповідали, “як треба”, довелося побачити і відчути на собі. Ну й що?

Сьогодні в Україні незалежні ЗМІ є однією з головних складових громадського суспільства, і тому ми повинні бути гідні цієї ролі і розуміти, що від нашої чесної роботи залежить майбутнє всього народу. Тому продовжуймо говорити правду і захищати тих, хто зазнає утисків. Адже доля незалежної української преси завжди була складною, і нам не звикати захищати своє право, чесно інформувати громадськість про події, якими б вони не були.