Змінив кваліфікацію, але не місце перебування

Трапилося це торік у листопаді. Віктор прямував із рідного міста до столиці, однак ненадовго вирішив погостювати в Рівному. Вдень гуляв містом, а ночі коротав у залі очікувань залізничного вокзалу. Гроші закінчувались, тому вирішив підзаробити. Спосіб покращання матеріального становища вибрав не новий, а останнім часом досить розповсюджений. Для цього йому знадобилися телефон та кілька номерів різних мобільних операторів. Коротше кажучи, Віктор набирав вигаданий номер і, представляючись товаришем, повідом­ляв абоненту неприємну новину: його родич потрапив у дорожньо­транспортну пригоду, тому негайно потрібні кошти. Першою Вікторовою жертвою стала літня жінка, яка щиро повірила, що її внук потрапив у біду. Вона без вагань віддала невідомому чоловікові три тисячі гривень на порятунок рідної людини.

Через кілька годин після півночі Віктор знову навмання набирав номери мобільного зв’язку в пошуках тих, хто проживає в Рівному чи ж неподалік обласного центру. Слухавку підняла жінка, яка за кілька хвилин дізналася, що її син поблизу Тернополя потрапив в автомобільну аварію, а на порятунок його життя необхідні кошти. Як і в першому випадку, рівнянка зібрала все, що мала, ­ дві тисячі гривень. Однак цього разу фортуна була не на боці вигадливого волинянина. Окрім матері “потерпілого”, на шахрая очікував її чоловік, колишній працівник міліції, який на підмогу викликав правоохоронців.

У ході досудового розслідування, а також під час судових засідань, за наявності незаперечних доказів, Віктор змінив статус із пі­дозрюваного на засудженого. Рівненський міський суд кваліфікував дії чоловіка за ч. 2 ст. 190 (шахрайство, вчинене повторно) та ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 190 (замах на шахрайство) КК України і призначив покарання у вигляді обмеження волі на півтора року з відбуванням у кримінально­виконавчій установі.