![]() |
№248 від 13.07.2006p. |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Нічого собі!
Дивне оголошення з’явилося нещодавно в одній із рівненських газет - “Шукаю загублені речі. Недорого”. Як з’ясувалося, “сищик” під час роботи не використовує ні металошукач, ні вівчарку, ані інші традиційні методи. Він керується виключно інтуїцією!
- У мене пропав мій улюблений шкіряний браслет, - кажу чоловіку по телефону. - Допоможете розшукати?
- Побачимо, - чую у відповідь.
Після п’ятихвилинної паузи дідусь мовив, що, найімовірніше, я його залишив у квартирі знайомих. Попросив перерахувати, у кого я бував останнім часом, після чого вказав на одне з імен. Це було стовідсоткове влучання, бо ж я наперед знав, де моя річ, - просто перевіряв здібності чоловіка! “Феноменально! Ви сказали правду!” - говорю екстрасенсу. - Скільки з мене?” За свої послуги “сищик???” попросив п’ять гривень, мовляв, цього вистачить за роботу.
Наступного дня автор цих рядків завітав до чоловіка - оплатити послугу і заодно взяти інтерв’ю. Але, на жаль, він погодився на це лише тоді, коли я пообіцяв не називати в газеті його прізвище.
- Ну і як вам удається “знаходити” загублені речі?
- Дуже просто. Бачите ось ці два алюмінієві дроти? - показує мені Микола Васильович. - Це - біолокаційні рамки. З ними й працюю (чоловік узяв рамки до рук і, заплющивши очі, щось мовив про себе. Дроти повернулися вправо - авт.). Це означає відповідь “так”, якщо рамка повертається вліво - “ні”, - пояснив дідусь. - Шукаю загублену річ методом “тику”, ставлячи питання рамці: вона вдома? На вулиці? В сусіда? На дачі? Під ліжком? У шухляді? Кишені? Отримуючи відповідь “так” чи “ні”, знаходжу те, що шукаю - від дрібних предметів до викрадених авто.
- Нічого собі! І що, ніколи не помилялися?
- Ніколи. Інша справа, коли я відмовляю людині у пошуку загубленої речі. Бо перед роботою я обов’язково ставлю питання: варто чи не варто допомагати цьому клієнту? Якщо рамка покаже “ні” (поверне вліво) - значить, ні! Руйнувати Божий план, без його на те згоди, не маю права, бо сам буду покараний. При позитивній відповіді, я починаю роботу абсолютно впевнений, що рамка мене не підведе.
- Дуже дивно: як ці два дроти можуть знати правильну відповідь?..
- (Сміється) На запитання відповідає не дріт у руках, а інтуїція, яка “промовляє” через рамку. Вона ж (інтуїція), у свою чергу, підключена до інформаційного поля Землі, де записана вся інформація про події минулого, теперішнього та, орієнтовно, майбутнього. Отож, налагодивши контакт з інтуїцією, можна почерпнути багато інформації, якої не знайдеш у матеріальному світі.
- Тобто?
- Дізнатися, наприклад, до якого вузу найкраще вступати, з якими людьми не варто зустрічатися, який контракт вигідно підписувати, чи приїде сьогодні теща в гості, хто переможе в чемпіонаті світу з футболу тощо.
Однак, доступ до інформації обмежений. Я, наприклад, не можу передбачити подій, з яких міг би мати матеріальну вигоду. Вже кілька разів намагався зірвати “джек-пот” за допомогою біорамки - не виходить.
- Який метод спілкування із підсвідомістю найпростіший?
- На мій погляд - за допомогою маятника. Берете свій перстень, підв’язуєте його до нитки (довжина - сантиметрів із двадцять) і піднімаєте вгору - отримуєте маятник. Тепер запитуйте. Як правило, на “так” він рухається вправо, на “ні” - вліво. Тренуйтеся щодня. Спочатку ставте питання, на які вже знаєте відповіді. Привчайте маятник видавати вам правильні твердження. Однак, перед роботою завжди запитайте: чи доступна мені така-то інформація?.. А вже потім починайте працювати.
- А чи не гріх займатися подібними справами?
- Хіба розвиток своїх прихованих можливостей є чимось гріховним?..
- Чесно кажучи - не знаю. А як реагують рівняни на впровадження вами нової послуги?
- Переважно - насторожено. У Києві чи Луганську пошук загублених речей за допомогою біорамки є нормальним явищем. А от у Рівному більшість людей з недовірою ставляться до цього методу. Телефонують, ставлять провокаційні запитання. Однак, уже чоловік із десять скористалися моєю методикою, сімом із них я допоміг.
- Що переважно шукаєте?
- Документи; гроші, які ховають, а потім забувають місце схованки; місцезнаходження викраденого авто, загублені сережки, персні тощо. Однак, не можу, на жаль, відшукати зниклих безвісти людей. Ця інформація мені недоступна. Однак, я знаю людей, які можуть це робити.
13.07.2006 | Руслан ГОРУК |
Рівне-Ракурс №248 від 13.07.2006p. На головну сторінку |