Шевченко вустами студентства

Окрім доповідей студентів РДГУ та РІС КСУ в програмі пролунали музичні композиції Д. Губика “Шум моря” та декламувалися поетичні рядки Шевченка “Над Дніпровою сагою”. А ще присутні мали змогу побачити виставку експонатів “Його дума, його слава”, до якої увійшли графічні роботи, репродукції, книги, і навіть марки, присвячені Тарасу Шевченку. Незвичним експонатом виставки став щит захисника Майдану, луганчанина Івана Бітька, із зображенням Шевченка, який було передано до експозиції після панахиди за рівненськими загиблими “небесної сотні”.

Цього разу в читаннях прийняли участь як молоді студенти­першокурсники, так і досвідчені, четвертокурсники. Серію доповідей відкрила студентка 4­го курсу РІС КСУ спеціальності “образотворче мистецтво“ Надія Шевчук, яка розкрила тему “Генеза мистецько­художнього методу Шевченка”. Серед молодших доповідачів була й першокурсниця Вікторія Полухіна, яка доповідала на тему “видатні продовжувачі реалістичних традицій Шевченка в малярстві середини ­ другої половини 19 століття”.

Організатор художньої виставки, завідувач відділу виставок музею Галина Данільчук зробила акцент на експонатах, з якими пов’язана постать Шевченка у нашому місті.

­ Один з експонатів вис­тавки ­ це бронзова копія пам’ятника Шевченка, яка з’явилася на майдані Незалежності у 1999 році, ­ розповідає Галина Данільчук. ­ Тоді було оголошено конкурс ескізів, серед яких переміг проект рівнян Петра Подольця та Володимира Стасюка. Рівненський пам’ятник знаменний тим, що тут зображений не старий, а зрілий Шевченко у розквіті сил, який, за задумом авторів, впевнено крокує вперед. Його погляд зосереджений. Пам’ятник має вагу 5 тон та висоту ­ 6 метрів. Перший пам’ятник Шевченку, зразка 1940 року, був реконструйований у 1963 році та знаходиться в однойменному парку Шевченка, колишньому парку князів Любомирських. А ось історія виникнення в Рівному вулиці Шевченка розпочалася ще за часів панування тут Польщі, у середині 30­х років. Тодішні мешканці вулиці Омельянівської звернулися до польської влади, щоб перейменувати вулицю на честь Великого Кобзаря, й влада не відмовила

Серед рівнян, які були відзначені Шевченківською премією, ­ директор Облмуздрамтеатру Володимир Пет­рів. У 2008 році він отримав цю нагороду за театральну постановку “Берестечка” та виконання в ній однієї з голов­них ролей. А ось інші рівнянки народні майстрині, Олена Медвєдєва та Ганна Тимошок, у цьому році були висунуті на звання лауреата Шевченківської премії за вишитий “Кобзар”, який вони створювали більше року. Повністю вишитий “Кобзар” Тараса Шевченка, за факсимільним виданням 1840­ого року важить 3 кілограми.

­ Я не знаю Шевченка, ­ зауважила Галина Данільчук, ­ адже скільки не вивчаю його, весь час йду до нього знову та знову.