Всеукраїнський тиждень дитячого читання

З метою популяризації дитячої книги та залучення до читання дітей 18 березня у приміщенні Рівненської обласної бібліотеки для дітей відбулося Свято Всеукраїнського тижня дитячого читання. У літературній програмі взяли участь рівненські письменники ­ Євген Шморгун, Анна Войнарович, Микола Кащук, брати Юрій та Микола Береза, художник­ілюст­ратор Інна Нагорна. Письменники презентували учням молодшого віку власні дитячі твори, дарували в фонд бібліотеки власні книги.

Діти теж долучилися до святкової програми. Учні ЗОШ №8 Олександр Дубатовка та Даніела Борисова виконали пісню “Восьме чудо світу”. Восьмикласник Микола Усовський здивував усіх виконанням “Заповіту” Шевченка не тільки на українській, а й на іспанській мові. Юна бандуристка з селища Обарів Софійка Олійник заспівала “Пісню про Тараса”.

На святі відкриття традиційно були відзначені лауреати премії “Кобзарик” у номінаціях “Кращий читач” та “Друг бібліотеки”. Премія встановлена Рівненською обласною бібліотекою для дітей ще в 1998 році. Цією премією відзначають представників громадськості, читацький актив за співпрацю з бібліотекою, допомогу у вирішенні актуальних питань її діяльності.

У цьому році кращими читачами стали: учениця 2 класу РГГ №7 Владислава Хвала, учень 4 класу НВК “Колегіум” Богдан Заремба та учениця 2 класу СпШ №15 ­ Маргарита Юрковська. Друзями бібліотеки було визнано письменника Миколу Кащука та бібліотекаря навчально­реабілітаційного центру “Особлива дитина” Оксану Єзерську. Усі переможці отримали спеціальний диплом та “Кобзар” Т.Г.Шевченка.

­ Коли я був малим та вчився в сільській школі, то з друзями долав кілька кілометрів до клубу, щоб послухати на грамофоні книжки, записані на грамплатівки, бо це було щось дуже сучасне, ­ розповідає рівненський письменник Євген Шморгун. ­ Тоді нам казали, що незабаром книжок вже не буде, бо їх перепишуть на грамплатівки. Далі у своєму житті я бачив, як книжки намагалися переписувати на бобіни, аудіо­касети, аудіо­диски. Зараз нам знову доводять, що усі книжки переведуть в аудіо­файли, бо така бібліотека займе дуже мало місця. У мене дома є бібліотека з кількох тисяч книжок. Серед моїх книг є такі, яким по сто та двісті років, але вони пережили усі ці технічні епохи, коли друковану книгу намагалися замінити на щось більш зручне для читача. Друкована книга й досі жива, і її читають не тільки дорослі але й діти.