№658 від 29.05.2014p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Рівненський ЕТЦ інформує
Як свідчать статистичні дані, на підприємствах, в установах та організаціях України всіх форм власності щоденно травмується в середньому понад 200 працівників, з них близько 30 стають інвалідами, а п’ять-шість одержують травми зі смертельним наслідком. Ризик стати жертвою нещасного випадку на виробництві або постраждати від профзахворювання в Україні у 5-8 разів вищий ніж у розвинутих країнах. До того ж, ми часто чуємо, що та чи інша аварія або нещасний випадок сталися з вини людини. Це справді так - до 75% виробничого травматизму припадає на людський чинник, і близько 80% смертельних випадків також стаються з цієї ж причини. Про залежність стану здоров’я та працездатності працівників від їхніх психофізіологічних якостей свідчать наукові дослідження та аналіз практичних результатів у різних країнах світу.
- Усі ці дані, - наголошує лікар-психофізіолог ДП “Рівненський експертно-технічний центр” Тетяна ГЕРАСИМЧУК (на фото), - підтверджують, що у наш час вже недостатньо звичного “анкетного” відбору претендентів на відповідальні посади і робочі місця, а необхідно запроваджувати на підприємствах із підвищеним рівнем виробничої небезпеки професійний психофізіологічний відбір, кінцевим результатом якого є висновок психофізіологічної експертизи. Застосування цього методу, як показує досвід розвинених країн та вітчизняна практика, призводить до зниження рівня аварійності технічних систем залежно від видів і умов діяльності на 40-70%, зменшення кількості техногенних катастроф - на 20-25%, зниження рівня травматизму через людський чинник - на 40-45%. У розвинених країнах психофізіологічна експертиза давно стала обов’язковою складовою безпеки на виробництві. Практично жодна провідна фірма не наймає на роботу людей без попереднього психофізіологічного обстеження.
- А як ця проблема вирішується в нашій державі?
- Заходи професійного психофізіологічного відбору і психофізіологічної експертизи передбачені статтею 5 Закону України “Про охорону праці”, в якій визначено: “До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного відбору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи”. Діючі на сьогодні нормативно-правові акти передбачають необхідність професійного психофізіологічного відбору та психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки, але не визначають організаційну систему і порядок їх проведення. Саме цю прогалину усуває створювана зараз єдина державна Система професійного психофізіологічного добору працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки, яка спрямована на ефективне об’єднання матеріальних, наукових і кадрових ресурсів країни для підвищення рівня безпеки праці при виконанні робіт підвищеної небезпеки.
Висновок психофізіологічної експертизи - це документ, який складається за результатами проведеної психофізіологічної експертизи та засвідчує відповідність(невідповідність) працівника за своїми професійно важливими якостями професійним вимогам до виконання конкретної роботи підвищеної небезпеки та тої, що потребує професійного відбору.
Професійно важливі
з погляду безпеки праці…
- Що поєднує психофізіологічну експертизу з медичним оглядом працівника?
- Важливим етапом впровадження системи професійного добору став наказ МОЗ України від 21 травня 2007 року № 246 “Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій”. Використання до цього часу традиційних медичних оглядів давало можливість з достатньою ймовірністю виявляти патологію у працівників, але вони не діагностували осіб, які не вкладалися у визначені рамки патології. Завдяки цьому наказу психофізіологічна експертиза із суто рекомендаційного заходу стала однією зі складових медичних оглядів працівників. У пункті 2.13 цього наказу чітко вказано, що працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного відбору, повинні надати Комісії, яка проводить медичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи.
Хочу звернути увагу на деякі психофізіологічні якості, професійно важливі з погляду безпеки праці.
Психомоторні якості (координація, швидкість реакції). Безпека багатьох трудових процесів залежить саме від точної, швидкої та правильної реакції працівника на певні явища, що виникають під час трудового процесу.
Стійкість до впливу стресів (здатність приймати рішення та дії в екстремальних умовах). Емоції відіграють важливу роль у керуванні трудовою діяльністю. Нездатність регулювати емоційні процеси призводить до порушення уваги та перебоїв у діях, наслідком чого можуть бути нещасні випадки.Увага (концентрація, стійкість, розподіл, швидкість переключення, обсяг). Виконання роботи вимагає певної уваги. Це означає, що психічна діяльність працівника має бути спрямована на конкретне трудове завдання. Якщо в ході роботи почнуть діяти несподівані сильні впливи на працюючого (наприклад, звукові або світлові), станеться мимовільне відволікання уваги. У таких випадках нерідко допускається невиконання дії або неправильна дія, що призводить до нещасних випадків.
Пам’ять. Під час навчання трудових операцій відбувається їх стабільне фіксування у пам’яті. Швидкість і обсяг запам’ятовування, тривалість збереження інформації, точність її відтворення безпосередньо впливають на безпеку діяльності.
Оцінити професійно важливі психофізіологічні якості працівника можна лише з допомогою психофізіологічних тестів - спеціального інструмента оцінки індивідуальних властивостей людей. За спеціальними статистично обгрунтованими алгоритмами ухвалення рішення можна отримати прогнозовану оцінку успішності та надійності діяльності працівника під час виконання конкретної роботи підвищеної небезпеки чи такої, що потребує професійного відбору.
Збереження здоров’я та працездатності персоналу
- Чи не означає це, що у разі невідповідності професійно важливих психофізіологічних якостей працівника вимогам до виконання конкретної роботи підвищеної небезпеки можна поставити крапку на його фаховій діяльності?
- Якщо за результатами тестів виявлено невідповідність працівника професійним вимогам, то, хочу зауважити, це не ставить крапку у його діяльності.
По-перше, необхідно провести поглиблене медичне обстеження для виявлення можливих функціональних відхилень чи розладу здоров’я. По-друге, слід оптимізувати свою виробничу діяльність: відпрацювати робочі рухи, розміщення інструменту чи устаткування, тренувати пам’ять та увагу, координацію рухів, вестибулярного апарату тощо. По-третє, слід вжити заходи, які знизять ризик виникнення нещасних випадків. І насамкінець працівника можна перевести на менш відповідальну ділянку роботи або, якщо є можливість і його згода, - навіть на іншу посаду, не пов’язану з виконанням робіт підвищеної небезпеки.
Загалом же, правильно організований психофізіологічний відбір дозволить роботодавцю уникнути можливих ризиків, що загрожують професійній діяльності та здоров’ю працівників, зменшити ризик нещасних випадків, пов’язаних з людським чинником, прийняти більш ефективні рішення, спрямовані на збереження здоров’я та працездатності персоналу.
Багаторічний досвід роботи лабораторій психофізіологічного відбору в енергетиці, на залізничному, авіаційному та водному транспорті, у вугледобуванні, силових відомствах України виправдав необхідність проведення психофізіологічного професійного відбору, який є ефективним методом профілактики травматизму й аварійності. Настав час поширити систему психофізіологічного обстеження професійної придатності і на водіїв автотранспортних засобів.
Запрошуємо до співпраці всі підприємства області
- Для виконання яких видів робіт потрібно мати висновок психофізіологічної експертизи?
Існує загальний Перелік робіт, де є потреба у професійному відборі кадрів, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України та Держгірпромнагляду України № 263/121. Цей перелік включає:
. Усі види підземних робіт та відкриті гірничі роботи.
.Робота в кесонах, барокамерах, замкнутих просторах.
. Водолазні роботи.
. Роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи, пов’язані з підйомом на висоту.
. Роботи по обслуговуванню діючої електроустановки напругою до і вище 1000 В та виконання в них оперативних переключень, налагоджувальних випробувань, роботи під напругою в електроустановках до і вище 1000 В, роботи, пов’язані з діючим енергетичним обладнанням.
.Роботи, пов’язані із застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухово- та вогненебезпечних виробництвах.
. Роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї.
.Аварійно-рятувальні роботи та роботи по гасінню пожеж.
.Роботи, пов’язані з управлінням наземним, підземним, повітряним та водним транспортом.
.Роботи, пов’язані з нервово-емоційним напруженням (авіадиспетчери по управлінню рухом залізничного транспорту, оператори енергетичних систем).
.Роботи по технічному обслуговуванню і експлуатації компресорних нафтонасосних та газо-регуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто- і газопроводів.
. Роботи, пов’язані з бурінням, видобутком та переробкою нафти, газу, конденсату та підготовкою їх до транспортування та зберігання.
. Роботи, які безпосередньо пов’язані з виробництвом чорних та кольорових металів.
На основі цих переліків, а також переліку професій з НПА з ОП на кожному підприємстві з урахуванням специфіки виробництва, роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою. За результатами психофізіологічної експертизи надається експертний висновок про професійну придатність робітників згідно з виконуваним видом робіт.
- Ваші побажання роботодавцям Рівненщини.
- Усвідомити в повному обсязі нагальну необхідність психофізіологічної експертизи своїх працівників, що дасть можливість зменшити травматизм на підприємствах та покращити систему охорони праці.
Запрошуємо всі підприємства області до співпраці з Рівненським експертно-технічним центром, який проводить навчання з питань охорони праці та психофізіологічну експертизу працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки.
29.05.2014 | Спілкувався Олесь ДУБОВИК |
Рівне-Ракурс №10 від 29.05.2014p. На головну сторінку |