Вшанували героїв битви під Берестечком...

Вшанували героїв битви під Берестечком...

У селі Пляшева Радивилівського району Рівненщини на території Національного історико-меморіального заповідника “Козацькі могили” в неділю відбулися панахида за загиблими за волю України і мітинг-реквієм. Тут традиційно вшанували пам’ять козаків і селян, які загинули у битві під Берестечком.

Участь в богослужінні взяли тринадцять єпископів і кілька десятків священників з Рівненської та сусідніх областей. Літургію очолив Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Духовенство на чолі зі Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом, голова Рівненської обласної держадміністрації Сергій Рибачок та народні депутати поклали квіти і вінки до пам’ятника козакам та українським селянам.

Розпочались урочистості на Козацьких могилах з Божественної літургії та панахиди за участю Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, чисельного єпископату та духовенства. Звертаючись до присутніх, священнослужителі проводили паралелі між подіями козацьких часів і теперішніми та висловлювали впевненість, що з божою допомогою українці переможуть і сьогодні.

Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України: “Зараз наші воїни не бояться смерті в Донбасі, а це значить, що ми переможемо. Переможемо, тому що з нами Бог. А з нами Бог, тому що з нами правда”.

Рівненські козаки три доби добирались на Козацькі могили на возах і конях та кажуть, що Берестечко зустріло їх радісно і урочисто.

Поряд з козацькими таборами розташувались байкери, і хоча коні у них і козаків різні, але мета одна - вшанувати пам’ять тих людей, які віддали своє життя за Україну.

Уже восьмий рік поспіль приїжджають до Берестечка і поляки, зауважуючи, що тут все сприяє мирному діалогу, підкресливши, що тут вони, щоб довести, що будуть із нами завжди разом.

Ті, хто бажав, могли підкріпитись смачним, запашним, святковим кулішем, який був зварений за старими козацькими секретами, і, як стверджували самі кашовари, додавав сили та здоров’я.

Окрім того, під час усього дійства зі встановленої на майдані сцени лунали чарівні українські пісні. А всі охочі мали змогу купити українські вишиванки, різноманітні сувеніри тощо. Були і козацькі розваги: охочі стріляли з козацького лука, кидали спис, стріляли з козацької гармати, гуляли козацьким табором і видиралися на сторожову вишку.

Отже, всі, хто побував у Пляшевій, відпочили і тілом, і душею…

Історична довідка

Битва під Берестечком (28 червня - 10 липня 1651) - найбільша битва Хмельниччини, яка відбулася біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під проводом Богдана Хмельницького та союзним йому кримсько-татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна II Казимира - з іншого.

Згідно з польськими історичними джерелами XVII-XVIII століть, кількість польського війська становила до 300 тисяч. Є свідчення про те, що поляки мобілізували на війну кожного сьомого підданого держави. Важливим свідченням кількості українського козацького війська є твердження одного з учасників битви з польського боку про стотисячне українсько-козацьке військо. Сучасні українські академічні дослідження в середньому подають чисельність козацької армії у 100 тисяч, кримсько-татарської - у 30 тисяч (тобто у максимальну її можливу кількість за умови, коли в поході бере участь сам хан; хоча в радянській історіографії побутувала думка про те, що чисельність кримсько-татарської орди, навіть на чолі з ханом, ніколи не перевищувала 10-15 тисяч вояків, а за повідомленнями турецького мандрівника Евлія Челебі, свідчення якого, певно, є найоб’єктивнішими та неупередженими, кількість кримсько-татарської орди на чолі з ханом не могла бути більшою за 8-10 тисяч осіб). Чисельність армії Речі Посполитої оцінюється більшістю сучасних українських істориків у 200 тисяч військових.

Битва закінчилась перемогою польського війська, однак козацька армія не була розгромлена. Загальноприйнятою є думка, що основних своїх втрат козаки зазнали, переправляючись через р. Пляшівку під час виходу з битви. Однак останні наукові дослідження показують, що кількість загиблих козаків у польських історичних джерелах (до 30 тисяч убитими) є значно перебільшеною. Археологічні розкопки, які проводяться в останні десятиліття на місці битви, віднайшли рештки лише близько сотні загиблих під час переправи козаків. Іншим свідченням на користь незначних втрат української армії було те, що Богдан Хмельницький уже через два місяці зібрав майже стотисячне військо під Білою Церквою, блокувавши там польсько-литовські війська і змусивши їх укласти мир, що було би неможливим за умов важких втрат українсько-козацької армії під Берестечком.

У радянській історіографії (до початку розкопок на місці битви) була поширена цифра у 10 тисяч загиблих в ході битви козаків.

Причиною поразки козацького війська було те, що татари зненацька полишили поле бою, захопивши з собою Богдана Хмельницького, який кинувся їм навздогін, щоб повернути на поле бою.

Битва під Берестечком була найбільшою за усю Визвольну війну.

Однією зі складових успіху королівських військ у битві під Берестечком була тактика побудови й ведення бою, що сильно відрізнялася від застосованої поляками раніше. Війська були розставлені цього разу незвичним німецьким способом, і козаки не змогли скористатися досвідом, який вони нагромадили за час попередніх війн. Всі атаки зустрічалися і відбивалися з незвичайною ефективністю.