Запитували - відповідаємо

Відповідно до п.1 ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які, відповідно до закону, не можуть їм належати.

Цивільний кодекс не встановлює такого суб’єкта права приватної власності як фізична особа - підприємець.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно із розділом ІІІ Податкового кодексу.

Згідно із п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, п. 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання господарської діяльності підлягають амортизації.

Згідно із пп. 139.1.5 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу, не включаються до складу витрат, зокрема, витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі ст. 144 - 148 ПКУ, з урахуванням п. 146.11 і 146.12 ст. 146 та п. 148.5 ст. 148 ПКУ.

Отже, витрати на придбання основ­них засобів (нематеріальних активів) враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку платника податку у складі амортизаційних відрахувань.

При цьому, п. 2 ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 № 996-ХІУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі – Закон № 996) передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Згідно із ст. 2 Закону № 996 дія Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на суб’єктів підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, та що ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Обов’язкове ведення бухгалтерського обліку складу валових витрат операційної діяльності та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування законодавством не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування не включається вартість придбаного рухомого та нерухомого майна.