Їстівний, але невигідний біопластик

Українець винайшов біопластик, який розкладається за 4 тижні, але випускати його підприємцям невигідно, бо він дорожчий за звичайний! Винахідник з Харкова Сергій Тимчук вирішив проблему утилізації пакувальних матеріалів, над якою б’ються вчені з США, Німеччини, Японії та Фінляндії.

- Ідею, як не дивно, мені подарували смітники. Я проїжджав у районі міського полігону твердих побутових відходів. І він весь був завалений пластиковими упаковками, поліетиленовими пакетами. Так же можна і всю країну перетворити на смітник! Поліетилен і взагалі термопластики при всіх їх перевагах мають загальний недолік - вони практично не розкладаються в природних умовах, а якщо примусово це робити - спалювати, це викид в атмосферу отруйних сполук. Ще один важливий фактор - поліетилен роблять з нафти, невідновлюваної сировини, тобто рано чи пізно його просто не буде з чого робити, - повідомив співробітник лабораторії генетики, біотехнологій та якості біосировини інституту рослинництва ім. Юр’єва Сергій Тимчук.

- На створення біоплівки пішло близько 15 років. Перше, що мені прийшло в голову, - це культурні рослини, які є основним джерелом нашого харчового раціону. Потрібний був плівкоутворювач, найбільше для цього підходив крохмаль, який виробляють з пшениці, жита, кукурудзи. Виявилося, що для плівки найбільше підходить крохмаль з останньої культури, - продовжує вчений.

- Однак перша спроба створення плівки успіхом не увінчалася - плівка була нетривкою, швидко рвалася. Звичайний крохмаль не підходив. Він складається з двох складових: амілози і амілопектину в співвідношенні 25% на 75% відповідно. Ми встановили, що для плівки потрібно створити крохмаль, де амилоза займатиме як мінімум 50, а краще 60%, - пояснює далі Тимчук.

За допомогою їстівної плівки можна, наприклад, збільшити термін придатності хліба з декількох днів до місяця. У нас, зазвичай, буханець хліба може зберігатися 1-2 дні, і далі ми пускаємо його на сухарі. Якщо ж на хліб напилити нашу плівку, то він залишатиметься свіжим до 4 тижнів. Його навіть їсти можна, не знімаючи плівку, - додав винахідник.

З цього ж крохмалю можна зробити піддон, аналогічний тим, в яких зараз в супермаркетах продаються супові набори. Берете піддон і разом із м’ясом кидаєте у воду - вже за пару хвилин від піддону не залишиться і сліду, а відвар вийде відмінним, - запевняє науковець.

Учений також відзначив, що біоутілізуючі пакувальні матеріали не змінюють смак їжі, в них взагалі немає смакових якостей. А якщо плівку просто викинути, то через 4 тижні від неї не залишиться і сліду - вона розкладеться в природному середовищі. Однак говорити про масове виробництво такої плівки зарано, адже підприємцям дешевше робити звичайний поліетилен, який фактично неможливо утилізувати.