№670 від 21.08.2014p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Книга антирекордів України
У разі зменшення споживання російського газу в Україні та Європі шукають нові технології, які дозволять зберігати тепло в будівлях взимку. Коли перед українським споживачем постає питання зробити теплоізоляцію з екологічно чистих матеріалів, але дорожче, або зекономити і використати скажімо пінопласт – то гаманець каже на користь другого варіанту.
Недавні проведені дослідження показали: через 9-14 років починається лавиноподібне зниження теплоізоляційних характеристик “бісерного” пінопласту. Матеріал, просто кажучи, поступово перетворюється на труху. І чим спекотніше на вулиці, а також чим менше щільність пінопласту, тим швидше.
- Руйнування “бісерного” пінопласту починається при температурі 70 градусів”, - розповідає завідувач відділом будівельної фізики та ресурсозбереження НДІ будівельних конструкцій Генадій Фаренюк. - У спеку залізобетонні стіни нагріваються сильніше, особливо на Півдні.
Що стосується щільності, то колишній начальник Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд Мінрегіонбуду Анатолій Нечепорчук стверджує, що досить широко на фасадах застосовується пінопласт щільністю 15 кг/куб м, заборонений для використання в будівництві. Оскільки він дешевше, то масштаби його використання у вітчизняних багатоповерхівках просто гнітючі.
Джерела в фірмі “Полірем”, що займається утепленням фасадів “під ключ”, повідомили результати досліджень компанії: з 10 зразків пінопласту, взятих з фасадів столичних багатоповерхівок, лише один! Мав щільність 25 кг/метр3, решта - менше, аж до 13 кг/куб метр. Така теплоізоляція ламається від удару м’ячем або камінцем.
Це ж джерело розповідає що відлетів від фасаду шматок теплоізоляції розміром 1,5 на 2 метри, в якому не було виявлено жодного дюбеля. Що ж чекає жителів будинків, утеплених подібним матеріалом? Десь через 10-15 років в приміщенні почне ставати все холодніше взимку і спекотніше влітку. Доведеться якось рятуватися від холоду. Але як? Заміна вікон в цій ситуації - не вихід. У новобудовах і так склопакети стоять, в старих приватних будинках залишається не утепленими горище, через який здійснюється більше третини загальних тепловтрат. Ставити додаткові радіатори та секції батарей - це збільшувати витрати на опалення, які незабаром відчують і жителі багатоповерхівок: ніхто не скасовував плани оснащення всіх будинків лічильниками тепла. Доведеться утеплювати будівлю по-новому - мінватою, екструдованим пінопластом, який спокійно простоїть 50 років, або газобетоном, якщо це індивідуальний будинок. Не дарма в давнину українці робили стіни так званих “мазанок” з екологічно чистих будматеріалів – соломи? Тонких гілок дерева та глини. Цегла в “мазанках” виготовлялася методом брикетування суміші соломи, глини і гною, з подальшою сушкою отриманого будматеріалу на сонці. Технологія зведення мазанок була заснована людьми принаймні 6000 років тому і поширена по всьому світу в країнах з теплим або помірним кліматом. Можливо незабаром українці повернуться до цих технологій. Уявити собі українську хату, яку обшили пінопластом – важко. Та й навіть якщо таке можливе – глиняні стіни хати переживуть крихкий піно матеріал.
21.08.2014 |
Рівне-Ракурс №10 від 21.08.2014p. На головну сторінку |