№670 від 21.08.2014p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Ініціатива
Сьогодні, коли ціни зростають буквально на все, ледве не кожний день, а доходи громадян – ні, практично перед кожним українцем постає питання – як дешевше придбати потрібні товари та продукти? Цікаво, що навіть в умовах кризи, можна суттєво зекономити на покупках. Яскравий приклад – торгівельний центр, який уже досить давно працює при Рівненському “Льонокомбінаті”. Тут можна придбати якісні речі з тканини виробленої на “Льонокомбінаті” набагато дешевше, а ніж в магазинах та на базарах обласного центру. Для того, щоб дізнатися, як це вдається і чи можна цей досвід поширити на інші галузі торгівлі ми зустрілися з власником Рівненського “Льонокомбінату” Олегом Червонюком і попросили поділитися своїм бачення організації торгівлі.
Які ж є види торгівлі. По-перше - бутіки. Як правило, це невеликі магазини, розташовані на центральних вулицях, або в торгівельних центрах. Це найдорожчий вид торгівлі, адже вимагає значних капіталовкладень у будівництво, або в оренду торгівельних площ, обладнання та оплату праці персоналу. В бутіках з кожним покупцем працює продавець і його зарплатня разом з іншими витратами закладається в ціну кожного виробу. Тобто покупець платить не тільки за саму річ, але й відшкодовує власнику бутіка витрати на його утримання.
Іншим видом торгівлі є супермаркети з продавцями консультантами. Це, як правило, досить великі магазини, де ціни нижчі ніж у бутіках, а асортимент набагато ширше. Однак і уваги покупцю персонал приділяє менше.
Є ще класичні супермаркети, в яких ціни ще нижчі, але там покупець сам визначається з тим, що йому вибрати, а персонал обмежується касирами та охоронцями.
Зрозуміло що існує ще й торгівля на базарах. Хоча там продукція далеко не завжди дешевша ніж у магазинах, адже далеко не кожний торговець на ринку може продати багато речей, а платити за місце та утримувати себе та родину потрібно щодня, тому й доводиться піднімати ціни на продукцію…
Таким чином покупець стоїть перед вибором - де краще купувати ту чи іншу продукцію.
Коли ми лише розпочинали відроджувати “Льонокомбінат”, я звернув увагу, що рівняни змушені купувати одяг значно дорожче, ніж мешканці Хмельницького, або Одеси. Для того, щоб дати можливість мешканцям Рівне економити на придбанні якісного одягу, на своїй території наше підприємство відкрило невеликий торговий центр. Його не можна назвати супермаркетом, адже тут продається виключно наша продукція, однак щоденно сотні рівнян купують рівненський трикотаж за цінами значно нижчими ніж в інших торгівельних закладах обласного центру.
Зрозуміло, що на рівень цін в нашому торгівельному центрі впливає й той факт, що в нас практично відсутні транспортні витрати, а торгівельна націнка мінімальна. Думаю, що подібний досвід сьогодні дуже актуальний. Підприємства-виробники продукції масового споживання повинні відкривати власні торгівельні заклади, в яких мешканці міст, де вони розташовані, зможуть придбати продукцію набагато дешевше і таким чином заощаджувати свій бюджет.
Ще краще було б, щоб місцева влада заохочувала товаровиробників відкривати власні заклади торгівлі і таким чином “збивала” б ціни. У нашому місті є управління торгівлі, яке і повинно було б опікуватися цим питанням. На превеликий жаль, поки що ініціативи чиновників у цьому напрямку не спостерігається. Навпаки, коли ми звернулися до влади Рівного з проханням виділити нам під будівництво торгівельного центру земельну ділянку в зручному для покупців місці - отримали відмову. Тому щоденно сотні рівнян, бажаючі придбати недорого якісний одяг, змушені їхати до нас на “Льонокомбінат” і витрачати на це не лише час, а й гроші на транспорт, які сьогодні ні у кого не зайві.
21.08.2014 | Володимир Конєв |
Рівне-Ракурс №10 від 21.08.2014p. На головну сторінку |