Антикризовий менеджмент Володимира Процюка “Високовольтний союз – РЗВА” “генерував” позитивний фінансовий потік у перший місяць реформування заводу

Як запевнив “Рівне-Ракурс” в.о. генерального директора ТОВ “Високовольтний союз - РЗВА” Володими ПРОЦЮК (на фото), масових звільнень не буде. “Буде істотна зміна умов праці, про що я видав наказ, - зазначив він. - Працівники через два місяці будуть переведені на 0,1 ставки, тобто на чотиригодинний робочий тиждень”. Таким чином, заводчани виходитимуть на роботу тільки в понеділок і працюватимуть лише чотири години. Бажаючі можуть погодитись на пропозицію адміністрації написати заяву на звільнення за угодою сторін та отримати два середньомісячні доходи. Або - написати заяву про згоду з новим графіком роботи і продовжити працювати. “Отже, звільнень немає, але є суттєва оптимізація витрат”, - переконаний керівник-реформатор.

“Наша продукція ближче до Преміум-класу”

- Володимире Андрійовичу, попри економічні негаразди, які переживає країна, надійне енергозабезпечення повинно бути забезпечене стовідсотково. Тому, здається, навіть в умовах фінансової скрути в державі РЗВА повинен мати замовників на свою якісну продукцію.

- Ми робимо все для того, аби завантажити підприємство замовленнями. Але, на жаль, ситуація вкрай погана. Наприк­лад, на жовтень у нас поки що є замовлень тільки на 3 мільйони гривень. У вересні нам вдалося завантажити підприємство на рівні попереднього місяця, тож на пошук замовлень на жовтень-листопад-грудень у нас ще є трохи часу. Крім того, залучено власників підприємства до фінансування виробничої програми на вересень. Події на Донбасі ускладнили і без того нелегке становище РЗВА. Так, ми зробили комплектну трансформаторну підстанцію - КТП - для підприємства, яке знаходиться на території, відвойованій силами АТО. Нині ця територія знову захоплена сепаратистами, тож наше обладнання до кращих часів ніхто там ставити не буде. Як бачимо, труднощі в державі та напружені відносини України з Росією безпосередньо впливають на фінансово-економічний стан РЗВА. Але, сподіваюсь, ситуація нормалізується і в країні, і на заводі.

- Традиційно склалося, що на ринку електротехнічної продукції багато гравців - великих і малих. Як це впливає на фінансовий стан РЗВА?

- В нас дуже багато конкурентів. Найпотужніший з них - Самарський завод “Електрощит” - найбільший російський виробник електротехнічної продукції 0,4-220 кВ, лідер ринку в країнах пострадянського простору. Маємо також конкурентів і серед українських виробників - це підприємства в Харкові, Донецьку та завод “Ампер” у Кременчуку. Ми умовно не беремо до уваги конкурентів, які тримають частку ринку менше 5%, але таких підприємств багато. Вони не можуть конкурувати з нами за обсягом випущеної продукції. По-перше, про них не знають. По-друге, малопотужні виробники фізично не зможуть виконати великі замовлення: в них відсутні конструктори, вони не думають про майбутнє і випускають тільки те, що купується сьогодні.

Наші вироби - як автомобіль: є фірма, що випускає “Запорожці”, а є підприємство, яке випускає, скажімо, Volkswagen, Audi, BMW; є виробники, які випускають Bentley та інші автомобілі Преміум-класу. Ми теж працюємо в певному сегменті, наша продукція ближче до Преміум-класу. Тож своїми основними конкурентами вважаємо Siemens, ІВВ, самарський “Електрощит” - щоправда, його продукція за якістю значно поступається нашим виробам.

“Виживаємо завдяки програмі “Ретрофіт”

- Які особливості виробничої політики РЗВА?

- На жаль, сьогодні така кон’юнктура ринку, що беруть переважно дешеву електротехнічну продукцію, а це не могло не вплинути на виробничу політику РЗВА. Ми виживаємо завдяки програмі “Ретрофіт”. Добре розуміючи вимоги експ­луатаційників і набувши багаторічний досвід конструювання та виготовлення сучасних комірок контрольно-розподільних пристроїв (КРП) і вимикачів різних видів та класів, рівненські електротехніки пропонують ефективний метод економії коштів при проведенні модернізації розподільного обладнання 6-10 кВ, в основі якого - заміна комутаційних апаратів старого зразка новими без заміни комірок. Зараз ми таку послугу надаємо. Як зміниться ситуація на ринку майбутнього - важко прогнозувати. На сьогоднішній день ми досить активно розглядаємо перспективи виробництва низьковольтної апаратури, зокрема трансформаторних підстанцій, які забезпечують електроенергією невеликі населені пункти. За нашою інформацією, саме такого обладнання найбільше пошкоджено внаслідок тривалого збройного протистояння в Донецькій та Луганській областях. Тож замовлення на його відновлення можуть частково, оскільки для РЗВА це непрофільна продукція, забезпечити нас роботою на певний час.

- Чи має підприємство намір інтегруватися в ринки країн Євросоюзу?

- Поки що ми виводимо на європейський ринок один наш продукт - вимикач ВРС-110. За попередніми розрахунками, аби розпочати просування продукції РЗВА в Європі, нам потрібні початкові інвестиції в розмірі 850 тисяч євро. З них 510 тисяч євро - тільки на її випробування на відповідність європейським стандартам. Є згода акціонерів на виділення цих коштів, тож згідно з планом на вересень два такі вимикачі вже запущені у виробництво. Сподіваюсь, що перший вимикач буде виготовлений до 3 жовтня а другий - до 20 числа цього ж місяця. Один з них буде поставлений для дос­лідної експлуатації в Європі, а другий - для випробування.

- Ваші опоненти звинува­чують Вас у масових звільненнях найкращих працівників. Це правда?..

- Почну з того, що з 1 липня цього року я ввів нову систему преміювання, яка передбачає, що працівник може заробляти набагато більше. Одним із критеріїв оцінки є КТУ - коефіцієнт трудової участі, який визначається бригадою. Тобто, робітники між собою вирішують, хто з них працював краще, а хто - гірше. Таким чином, можна оцінити внесок працівника в загальний результат і, відповідно, справедливо й обґрунтовано визначити його винагороду за професійність та сумлінну працю. Так ось, всі працівники, які переконували мене, що вони надзвичайно професійні, а їх виганяють безпідставно, у своїй бригаді отримали найнижчий коефіцієнт трудової участі. Отже, думки людей, які вважають себе великими професіоналами, не завжди співпадають із думкою про них навіть їхніх колег.

На жаль, у нас ще до цього часу залишився “совковий” підхід у питаннях соціальної та кадрової політики - “Всі повинні жити рівно”. Натомість, підхід європейський - “Відібрати і залишити професіоналів”. Мені кажуть, що ви звільнили (чи намагаєтесь) звільнити єдиного годувальника в родині, але ніхто ніколи не говорить про його професійні якості. Зазначу, що після перевірки всіх кандидатів на звільнення (а це понад 400 чоловік) знайшовся тільки один працівник, стосовно якого я змінив наказ.

“Моя система управління заводом є ефективною”

- Чи позначилася зміна влади в Україні новими підходами до розвитку вітчизняного бізнесу?

- Незважаючи на зміну влади, суттєвих змін в економічній політиці держави наше підп­риємство не відчуло. Єдиний позитивний крок нової влади - заборона перевірки всіх організацій. Якщо взяти загальні тенденції в економіці України, то вони далеко невтішні. Зростання показало тільки сільське господарство, в усіх інших галузях - спад 12% і більше. Безперечно, ми прагнемо, щоб ситуація на заводі була кращою, ніж у державі в цілому, але не завжди нам це вдається. Підприємство, все-таки, залежне і від політики держави, і від кон’юнктури ринку, і від економічної ситуації та інших чинників - наприклад, масового безладу на РЗВА, про який я докладно інформував предс­тавників регіональних ЗМІ на прес-конференції. Так, у серпні в нас план був 14 мільйонів гривень, а зробили ми лише 8,5 мільйона. Адже основна маса працівників заводу замість того, щоб виконувати свої виробничі обов’язки, займалася страйками та політичним мітингуванням. Заводчани повинні усвідомити, що саме це і призвело до суттєвого погіршення фінансових результатів підприємства за серпень.

Попри те, що середній дохід простого працівника РЗВА, переведеного з 1 липня на нову систему оплати праці, підвищився, ми вперше в цьому році спрацювали без збитків. А це означає, що моя система управління заводом є ефективною. Так, за перше півріччя наш колектив напрацював 79 мільйонів гривень реалізації і 50 мільйонів - збитків. З амортизаційними відрахуваннями збитки сягнули 62 мільйонів гривень. Середньомісячна реа­лізація продукції в першому півріччі була 13 мільйонів 200 тисяч в місяць, а середньомісячний збиток - 8 мільйонів 354 тисячі гривень. В липні - а це перший місяць розпочатого мною економічного реформування підприємства - при реалізації 8 мільйонів 200 тисяч гривень завод отримав прибуток 21 тисяча гривень (без амортизаційних відрахувань). Якщо врахувати амортизацію, звичайно, маємо 990 тисяч збитку, але амортизація не потребує витрат фінансового ресурсу. Тобто, за півроку на підприємстві вперше був генерований позитивний фінансовий потік. Цікаво, чи думали про це представники УНСО і партії “Воля”, коли дестабілізували роботу заводу!?

- Володимире Андрійовичу, на завершення розмови поділіться, будь ласка, стратегією виведення підприємства з кризового стану.

- Сьогодні акціонери поставили перед керівництвом РЗВА єдине завдання - вивести підп­риємство в зону прибутковості і зробити достойну оплату праці заводчанам, які залишились. Адже обрана нами півтора року тому стратегія “Платити менше, але всім” переконливо показала свою неефективність в наших умовах: найкращі фахівці покидали завод, а найгірші - залишалися. Натомість, нова стратегія передбачає зворотний процес: залишити найбільш професійних виробничників і підвищити їм зарплату, аби стимулювати їх ефективну роботу на розвиток підприємства у складних економічних умовах.

На жаль, сьогодні працювати надзвичайно важко. Ми йдемо, так би мовити, по краю безодні. Один хибний крок - наприклад, “розхитування” заводу, яке організували активісти УНА-УНСО і партії “Воля” - може призвести до зупинки підп­риємства. Нагадаю, що насп­равді власники фінансують РЗВА після кризи 2008-2009 років. Лише тоді, коли ситуа­ція на заводі склалася вкрай напружена, адміністрація була змушена вдатися до непопулярних рішень, аби витягнути підприємство з фінансової ями.

Володимир ПРОЦЮК: “Інвестори приїхали і підтвердили, що антикризова програма керівництва РЗВА була погоджена з ними, що я діяв у рамках наданих мені повноважень. Крім того, юридичний аналіз показав, що всі мої дії не виходили за межі правового поля, визначеного чинним законодавством”.