Режисера викликали на дуель

Історичну драму “Поводир” цього року номінували на здобуття “Оскар” у номінації “Фільм іноземною мовою”. Із таким рішенням українського оскарівського комітету не погодилися творці фільму “Плем’я”. Скандал застав Саніна у Рівному, якраз під час допрем’єрного показу картини. Отже, Олесь Санін запропонував провести одночасні покази обох фільмів і надати змогу публіці вирішувати питання про подання кандидата на здобуття премії “Оскар”. Продюсеру фільму “Плем’я” Денису Іванову не сподобалася ідея українського голосування за висування українських кінокартин на номінацію “Оскара”. Мовляв, така процедура є заангажованою, тому продюсер збирається оскаржити це рішення в американській Кіноакадемії.

Щодо фільму “Поводир, або Квіти мають очі”, то до його створення додали зусиль кілька рівнян, серед яких були сценарист, композиторка та актор. Розпочалося усе зі сценарія написаного рівненським поетом та драматургом Олександром Ірванцем. Загалом над сценарієм послідовно працювали чотири сценаристи, але версія Ірванця стала останньою. Також він зіграв епізодичну роль НКВдиста, який з’являється у трьох епізодах фільму.

У фільмі показані важкі та трагічні часи колективізації, голодомору та чекістських репресій на Україні. В основу сюжету фільму лягла історія кобзарів - учасників з’їзду народних співців України 30 грудня 1930 року, яких згодом розстріляла радянська влада. На тлі цього сюжету розгортається історія американського хлопчика, сина американського комуніста, який став свідком вбивства свого батька, переховувався від радянських НКВдистів під виглядом поводиря сліпого кобзаря. Історія фільму подається очима маленького хлопчика Пітера - американця, роль якого виконав справжній американський хлопчик Антон Святослав Грін, який має українське коріння. Батько хлопця за походженням американець, талановитий музикант, а мати - українка. Композитор кінострічки - Алла Загайкевич - тривалий час жила в Рівному. Частина фольклорного матеріалу була знайдена композиторкою в архівах агенції “Арт Велес”, лабораторії фольклору Національної музичної академії, приватними архівами Михайла Хая, Київського кобзарського цеху. Так писалися кобзарські, лірницькі пісні та думи, на основі яких створювалася музика до фільму.

У кількох сценах відзнявся і наш земляк, фольклорист та лірник рівнянин Андрій Ляшук, який зіграв роль сліпого лірника. Співачка Джамала дебютувала в фільмі, зігравши роль співачки Ольги Левицької. Кастинг Джамала проходила на рівні з усіма. Її затвердили після того, як співачка зіграла важкий драматичний момент.

Ключові сцени фільму були відзняті на території Рівненщини. Саме тому рівняни побачили його прем’єру одними із перших. У Тараканівському форті, який розташований поблизу Дубно, був відзнятий епізод таємного збору лірників із різних куточків країни. Фінальна сцена страти лірників теж знімалася на Рівненщині - у заповіднику, розташованому в Костопільському районі. 30-метрові “Базальтові стовпи”, що входять до семи чудес України, тривалий час служили матеріалом, яким були вимощені вулиці Москви, Парижа та Лондона. Символічним є те, що Червона площа перед Кремлем вимощена якраз волинським базальтом.

Режисер картини Олесь Санін розповів про складності зйомок.

- Ми знімали у кар’єрах, які часто наповнюються водою та утворюють озера. Два дні не могли доїхати до знімального майданчика через несприятливі погодні умови. Добиралися танками, тракторами. На вулиці було мінус 30. Коли завершили працювати над сценою, де лірників намагалися розстріляти, а потім втопити, то акторів буквально довелося розшукувати під сніговими завалами. Довелося шукати акторку на роль дружини лірника, яку за сценарієм НКВдисти жорстоко б’ють та топлять у колодязі. Я не наважувався запропонувати цю роль жодній актрисі, та раптом зрозумів, що її може зіграти моя дружина - акторка. Це було нелегке рішення, – прокоментував Олесь Санін.

На зустрічі із глядачами фільму були присутні й незрячі люди, які прийшли на перегляд фільму. Цей факт вразив та розчулив режисера. До речі, виявилося, що сам Санін теж чудово грає на лірі, і багато років присвятив цьому інструменту. Можливо, таке музичне захоплення і надихнуло режисера на сюжет фільму.