Олег Осуховський впевнений: “Оновлення влади треба продовжити!”

Перше, що відразу кинулося у вічі, – відсутність ще нещодавно звичної охорони та почту з десятків чиновників, які зазвичай супроводжують посадовців рівня віце-прем’єра у його поїздках. Скромність нинішньої верховної влади (принаймні тої її частини, яку репрезентують у нинішньому уряді представники ВО “Свобода”) не може не подобатися. Та й сама зустріч більше нагадувала не прес-конференцію чиновника високого рангу із підготовленими питаннями та відповідями “з папірця”, а дискусію, яка мала на меті розповісти про бачення проблем, що стоять перед державою, та пошуку способів їхнього найкращого вирішення.

Олександр Сич розпочав із того, що окреслив головну проб­лему сьогодення – національну ідентифікацію. У чому ж полягає ідентифікація українців? На думку віце-прем’єра, головним у цьому є мова, культура, історія і власна земля. Якщо немає перших трьох чинників, то дуже важко утримати власну землю від загарбників.

- У чому ж головна проблема Донбасу? Значна частина населення цього українського регіону вважає себе “совєтськими людьми”. Тобто в першу чергу ми маємо гуманітарну проблему. Звідки вона виникла? Більше двадцяти років влада України вважала вигідним ділити державу на Захід та Схід, що давало можновладцям чудову можливість шляхом маніпуляції через різні політичні сили утримувати владу і не давати українцям реально керувати справами на рідній землі. Штучне роз’єднання народу дало страшні наслідки, які всі ми спостерігаємо сьогодні. Тобто маніпуляції з культурною сферою стали тією платформою, на якій базуються нинішні сепаратисти.

Що ж мусить зробити українська влада? По-перше, потрібно нарешті навести лад на нашому “гуманітарному фронті”. У книгодрукуванні на сьогодні – 80% книг, які купують наші громадяни, надруковані в Росії. З них відсотків тридцять нелегально завезені в Україну. Окрім того, наші видавництва теж нелегально додруковують цю російську продукцію. Не дивно, що для української книги залишається все менше простору.

Сьогодні уряд руйнує цю систему. По-перше, проробляються кроки зі збереження діючих та введення нових пільг для українських видавців, які готові друкувати літературу на українській мові. Паралельно розроблена схема ліцензування іноземної літератури, яка надходить в Україну. Ті крамниці, які її продаватимуть, повинні мати документи, що дане видання має усі необхідні документи та завезено в державу зі сплатою мита. Це поставить край на безконтрольній експансії російської друкованої продукції.

У той же час ми мусимо знайти прозору систему забезпечення українськими книгами наших бібліотек. По всій Україні ми маємо 45 тисяч бібліотек, і вони сьогодні потерпають від “книжкового голоду”. Забезпечення масштабного і, головне, регулярного поповнення їхніх фондів українською літературою, особливо патріотичного змісту - завдання стратегічне і державницьке.

Аналогічна ситуація і з телевізійним продуктом. Так, півтора десятка російських пропагандистських телеканалів були заборонені, але це не вирішує проблеми. Біля 90 відсотків усіх серіалів, які демонструють українські телеканали вироблені в Росії. Вони прославляють їхню армію, правоохоронні та каральні органи, мають російський погляд на історію, в тому числі і на історію України. Нам потрібно поставити цьому ідеологічному “телепродукту” надійну перепону. Вже розробляються критерії, за якими будуть заборонятися іноземні серіали. Для цього працюють експерти з числа патріотично налаштованих українських митців.

Зрозуміло, що таку саму роботу проводить наша влада і в галузі кінематографу. Тут ситуація аж ні трохи не краща ніж на телебаченні.

Сумно аналізувати стан справ у нашому “шоу - бізнесі”. Більше дев’яноста відсотків пісень на наших радіостанціях російські та російськомовні. Для подолання і цієї вкрай неприпустимої ситуації теж потрібні консолідовані заходи влади та митців, адже Кабінет міністрів може адміністративними заходами обмежити у вітчизняному музичному просторі експансію російської “попси”, але лише талановиті українські композитори та музиканти можуть наситити наше музичне середовище якісними та патріотичними композиціями.

Депутат від Рівного Олег Осуховський, якого на нинішніх виборах по 152-ому округу підтримують ВО “Свобода”, “Блок Петра Порошенка” та партія “Удар”, акцентував на необхідності консолідації усіх національно-патріотичних сил, адже від цього сьогодні залежить саме існування Незалежної Соборної України.

- Сьогодні, коли пліч-о-пліч на Сході воюють хлопці з Рівного та Луганська, Харкова та Львова, ми, як ніколи, відчуваємо штучність поділу України на Схід та Захід. Патріоти готові віддати своє життя за українців всієї держави. Я в цьому пересвідчився на власні очі. Це величезний патріотичний звитяг, на який аж ніяк не розраховував Путін та його банда. Вони хотіли розділити українців, нацькувати їх один на одного. На щастя, це не вдалося.

Тому сьогодні потрібна активна гуманітарна політика, яку творить наш однопартієць Олександр Сич. Вважаю заходи, про які розповів віце-прем’єр, повин­ні підтримати усі свідомі патріоти. Це сьогодні дуже потрібно. Хочу сказати, що з першого дня роботи Верхов­ної Ради сьомого скликання я разом з усіма членами нашої фракції щоденно боровся за те, щоб повалити злочинний режим Януковича і нарешті розпочати будівництво нової національної, демократичної України. Це важка праця. Нами було підготовлено та подано на розгляд парламенту близько дев’ятиста законопроектів. Дуже складно було нам, патріотам, працювати в нинішній Верховній Раді. Практично з першого дня її роботи, саме фракція ВО "Свободи” різко та категорично виступила проти “тушок”, яких перекуповувала Партія регіонів. Нас пробували залякати.

Сьогодні вже не дуже пам"ятають, що практично усі бійки в парламенті організовували "регіонали", які таким чином залякували своїх політичних опонентів. Вони провокували бійки, а ми жорстко стояли на захисті позицій наших виборців. Саме звідси йде та компанія цькування “свободівців”, яка продовжується і по сьогоднішній день. Проросійські сили не можуть не бачити, що саме наша політична сила йде в авангарді Революції Гідності.

Саме “свободівці” були з першого дня на Майдані. Нас били “беркутівці”, травили газом, але ми відстоювали споконвічні прагнення українського народу, боролися за справедливість та вже після Революції Гідності робимо все для побудови нової справедливої Держави, в якій кожний українець, де б він не мешкав, був би господарем на своїй землі.

Коли путінські найманці розпочали війну з Україною, я особисто пішов на фронт і разом із побратимами боронив і продовжую боронити наші землі. Спільно з друзями ми відремонтували дві броньовані розвіду­вальні машини та передали їх до зони АТО, збирали кошти та закупили новітні бронежилети, каски та інше військове спорядження, яке сьогодні у наших героїв на Сході.

Однак ми не забували і про законотворчу діяльність. Так, прийнятий “Закон про очищення влади” був ініційований саме нами.

Я розумію, що процес люстрації щойно розпочався. Він вимагає розширення та поглиблення. Тому після обрання до Верховної Ради нового скликання першим своїм завданням вважаю потрібним розпочати роботу по доповненню та вдосконаленню “Закону про люстрацію”. Без цього ми не "зламаємо хребет" корумпованій владі, яка продовжує чіплятися за найменшу можливість вціліти та пересидіти люстрацію, щоб зберегти свої привілеї та можливість обкрадати простих українців.

Сьогодні наше завдання – обрати до парламенту чесних патріотів, які зможуть довести до перемоги справу Революції Гідності, втілити в життя мрії героїв Небесної Сотні, тих десятків мільйонів громадян, які хочуть побудувати сильну, процвітаючу, європейську Україну. Інакше буде реванш старої корумпованої верхівки, яка тільки цього й чекає. Саме тому я йду на вибори по 152-ому округу.

Я розумію, що в новій Верхов­ній Раді буде важко працювати, але нам усім потрібно провести повну люстрацію влади для розбудови нового справедливого суспільства. Ще хочу сказати - сьогодні багато кандидатів йдуть нібито від демократичних сил. Тому виборцям треба уважно придивлятися до цих так званих "націонал - патріотів" і розуміти, наскільки колишні посіпаки режиму Януковича встигли швиденько перетворитися в патріотів, сподіваючись, що наш народ забуде про їхні злочини, які й призвели до нинішньої війни на Сході. Нам потрібно продовжувати виявляти цих пристосуванців і не дати їм можливості вчергове одурити українців.