Іван ГРУНИК: “Залізниця – сталевий хребет економіки” Залізничний транспорт є потужним джерелом наповнення державного бюджету країни

Зі Львовом пов’язана не тільки перша сторінка в історії української залізниці, а й перший запис у трудовій книжці та майбутня кар’єра мого співрозмовника - начальника Рівненської дирекції залізничних перевезень Державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця” Івана ГРУНИКА (на фото). В цьому древньому місті він пройшов шлях від помічника машиніста моторвагонного депо до заступника начальника Львівської залізниці.

Вражає освіченість Івана Степановича - кандидат технічних наук, три вищі освіти. Закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту за фахом “Інженер-електромеханік” та Українську державну академію залізничного транспорту за двома спеціальностями - “Локомотиви” й “Економіст”. У 2010 році почесний залізничник Іван Груник був обраний депутатом Львівської обласної ради від партії “Відродження”.

“Економічний стан

держави можна визначати

за роботою залізниці”

- Іване Степановичу, у Вас багата виробнича біографія: помічник машиніста, помічник начальника депо з безпеки руху поїздів, машиніст електропоїзда, машиніст-інструктор, головний інженер локомотивного депо, начальник моторвагонного депо, головний інженер служби локомотивного господарства, заступник начальника Львівської залізниці й, нарешті, начальник Рівненської дирекції залізничних перевезень. Яка з цих посад найбільше посприяла Вашому професійному становленню?

- Головного інженера локомотивного депо. На цій посаді довелося вирішувати багато питань, пов’язаних із комунальним господарством, роботою котелень, механізмів, устаткування, а також питання електробезпеки й охорони праці. Всі питання вів головний інженер. Це справді хороша школа для формування сучасного керівника з широким колом професійних інтересів, яка заклала фундамент мого подальшого кар’єрного зростання. Приємно згадати, що на той час начальником Львівської залізниці був Георгій Миколайович Кирпа. В 1999-му він призначив мене начальником моторвагонного депо, де я працював п’ять років. Для мене це також велика школа: адже ти - керівник підприємства, відповідальний за людей та безпеку руху.

А це - найважливіше на транспорті. Якщо в автомобілі їде чотири-шість чоловік, то в потягу - зразу тисяча. І величезна відповідальність за пасажирів покладається на нас, залізничників. Саме тому в нашому професійному середовищі часто кажуть, що в залізничників залізна дисципліна. Несучи відповідальність за життя людей, ми не маємо права на помилку, яка може призвести до фатальних наслідків. Галузь працює вертикально від самого низу: від стрілочника, чергового по станції, машиніста, диспетчера - всі вони повинні працювати в унісон з вимогами нормативних документів, правил та інструкцій. Тільки так ми забезпечуємо безперебійну роботу і безпеку руху залізничного транспорту.

Залізниця - це “держава в державі”, колись так називали її. Ми будували свої будинки, в нас були свої школи й дитячі садочки, своє відомче житло. Але зміни в країні викликали зміни і в законодавстві. Сьогодні ми передали будинки, садочки і житло в комунальну власність міста. Напевне, це правильно, оскільки кожен повинен займатися своєю справою, а наше основне завдання - залізничні перевезення.

Залізниця - це сталевий хребет економіки, він був, є і буде. Україна - транзитна держава, через її територію проходить кілька транспортних коридорів з інтенсивним рухом. Тож залізничний транспорт є потужним джерелом наповнення державного бюджету країни. 80 відсотків вантажних перевезень здійснюється саме залізничним транспортом. Тобто, це означає, що економічний стан держави можна визначати за роботою залізниці. Зростання обсягів залізничних перевезень та кількості потягів на маршрутах красномовно свідчить про реальні позитивні зміни в економіці.

“Близько 50% роботи

всієї залізниці виконує Рівненська дирекція”

- Сьогодні залізничникам живеться не легше, ніж усім іншим галузям. Та, попри те, що коштів постійно не вистачає, залізниця ще тягне віз соціально необхідних, але хронічно збиткових пасажирських перевезень, особливо приміських…

- Не секрет, що основним джерелом доходів на залізниці є вантажні перевезення, а вся інша діяльність збиткова, особливо приміський рух - електропоїзди, дизель-поїзди. На кожну вкладену в ці перевезення гривню ми отримуємо12 копійок, тобто працюємо собі у збиток. Причина - в пільговиках. В Україні є 26 категорій громадян, які користуються правом на безквитковий проїзд. Але закрити приміські перевезення ми не можемо, бо сьогодні це найбільш доступний соціальний транспорт для пенсіонерів і студентів. Збиткові і міжміські пасажирські перевезення. Після російської окупації Криму зменшилася кількість пасажирських перевезень, що суттєво вплинуло на роботу Укрзалізниці. Отож, наголошую, єдиним доходом залишаються вантажні перевезення.

Якщо говорити про Рівненську дирекцію залізничних перевезень (а на Львівській залізниці таких дирекцій п’ять - Львівська, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська й Ужгородська), то із задоволенням можу поінформувати читачів “Рівне-Ракурса”, що близько 50% роботи всієї залізниці виконує саме наша дирекція - це і надходження коштів, і перевезення вантажів. До речі, в нашій області є багато щебеневих кар’єрів Клесівської групи, працюють промислові гіганти “Рівнеазот” і “Волинь-цемент”, багато деревообробних підприємств та підприємств будівельної індустрії, яким ми надаємо транспортні послуги. Залізничники зацікавлені в їхній ефективній роботі, адже ми живемо “від колеса”. Крутяться колеса - є і зарплата, і кошти на розвиток залізниці.

Сьогодні, в умовах загрози територіальній цілісності країни, держава може спиратися на сталеві плечі залізничників. Коли антитерористична операція перейшла в пікову фазу, рівненські залізничники своєчасно справилися з доставкою військової техніки в зону АТО. Користуючись нагодою, хотів би щиро подякувати всім залізничникам, безпосередньо причетним до забезпечення військових транспортних перевезень, за успішне виконання завдання Міністерства оборони.

Працівники Рівненської дирекції залізничних перевезень активно долучились до благодійної допомоги захисникам України. До нас звернувся підрозділ Національної гвардії, дислокований у Рівному, з проханням допомогти придбати тепловізор для використання його в зоні АТО. Зібравши близько 77 тисяч гривень, ми придбали необхідний для нацгвардійців прилад. Рівненські залізничники пишаються тим, що в потоці всенародної допомоги українським силовикам є і їхня частка. Ми впевнені: які б негаразди не випали на нашу долю, Україна однозначно буде європейською державою, а ми - європейцями. Наш дух - європейський, мислення - європейське, інакше не може бути.

“Важливий крок на шляху створення вертикально інтегрованої структури”

- Відомо, що в Україні, попри всі негаразди в економіці і воєнне протистояння на Сході, стартувала реформа залізничної галузі. Розкажіть про зміни, які визначатимуть її подальше життя.

- Кабінетом Міністрів України 25 червня прийнято постанову “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”. Це важливий крок на шляху створення вертикально інтегрованої структури, здатної ефективно функціонувати в умовах загострення міжнародної технологічної конкуренції. Початок господарської діяльності АТ “Укрзалізниця” очікується з 1 січня 2015 року. Буде створено єдиний центр обслуговування всіх фінансових, пасажирських та вантажних потоків, що сприятиме ефективній роботі Укрзалізниці. Також передбачено у співпраці із західними партнерами програму реалізації ключових проектів з оновлення рухомого складу, покращення інфраструктурної складової, колійного господарства та електрифікації.

Я впевнений, що залізничники і надалі будуть пишатися своєю професією. Адже, коли був міністром транспорту Георгій Кирпа, значно піднявся престиж професії транспортника - і не тільки залізничника, а й авіатора, моряка, дорожника, автомобіліста. Вірю, що так буде і надалі, бо ми, транспортники, робимо вагомий внесок в економіку країни. Але і держава повинна підтримати залізничну галузь. У нас є електропоїзди та дизель-поїзди, які вже на 80%-90% відпрацювали свій експлуатаційний термін, а коштів на їх відновлення немає. Закон України “Про транспорт” вимагає, аби в державному бюджеті були передбачені кошти на придбання нового рухомого складу - пасажирських вагонів, локомотивів, дизель-поїздів та електропоїздів, проте він не виконується. Але це не знімає з нас відповідальність за безперебійність і безпеку залізничного руху. Тому особливу увагу приділяємо технічному стану рухомого складу, покращенню його обслуговування та безпечному веденню поїздів. Люди повинні бути впевнені, що вони вчасно і благополучно доберуться куди їм треба у світлому й теплому потязі.

Вчора (26 жовтня - О.О.) сталася історична подія в житті України - відбулися вибори до найвищого законодавчого органу держави. Результати екзит-полів та підрахунку електронних протоколів уже переконливо засвідчили, що парламент буде проєвропейським. Вперше за 96 років у Верховній Раді не буде комуністів, з’явиться багато молодих людей. Мені важко судити, скільки триватиме її восьма каденція, але твердо поконаний, що нинішній парламент здійснить законодавче забезпечення багатьох реформ, які вкрай потрібні Україні, зокрема і реформи залізничної галузі.

Напередодні Дня залізничника сердечно вітаю залізничників усіх поколінь із професійним святом. Щиро дякую Вам, шановні колеги і ветерани, за подвижницьку працю заради економічного зростання нашої галузі та зміцнення Української держави. Хотів би відзначити колективи станцій Клесів, Ковель, Сарни, Томашгород, Здолбунів, Рівне, які виконують значний обсяг робіт у перевізному процесі Рівненської дирекції залізничних перевезень, та всі її підрозділи - локомотивників, вагонників, колійників, енергетиків і зв’язківців. Бажаю Вам та Вашим родинам здоров’я, щастя, терпіння і віри, здійснення всіх бажань та задумів, усього найкращого у Вашому житті - виробничому й особистому. Слава Україні!