Ветерани училища, як і раніше, в строю

КЛИМЧУК Петро Павлович, заступник директора з навчально-методичної роботи, відмінник профтехосвіти СРСР, відмінник освіти України:

- Після закінчення Рівненського технічного училища № 4 (нинішнє СПТУ № 38) за фахом “Майстер загально-будівельних робіт” один рік пропрацював на будівництві. Теперішньому ВПУ № 1 віддав 48 років. Почав кар’єру майстром виробничого нав­чання, продовжив викладачем спеціальних дисциплін. Понад 30 років працював заступником директора з навчально-виробничої роботи, останні два - з навчально-методичної. Закінчив Тернопільський державний педагогічний інститут (1981).

Сьогодні важко повірити, що в 1966-1970 роках з 25 майстрів виробничого навчання жоден не мав педагогічної освіти. Не мали вищої освіти директор училища, заступник директора, старший майстер. В 1966 році навчально-матеріальна база училища - це кілька кабінетів і майстерень, вузькопрофільні будівельні професії з короткочасним терміном підготовки, а на будівництві переважала ручна праця, яку поступово витісняли будівельні машини та механізми, нові технології. У радянські часи їх широко впроваджував потужний комбінат “Рівнепромбуд” - гігант будіндустрії Рівненщини, який масово потребував будівельні кадри різних професій, які готувало училище. В 1970-2000 роках будуправління Рівного на 60-80% були укомплектовані нашими випускниками.

В 1970 році на місці нинішнього навчального комплексу ВПУ № 1 колосилися колгоспні поля. На моїх очах і за моєї безпосередньої участі невтомною працею будівельників, майстрів виробничого навчання, викладачів та учнів був створений сучасний нав­чальний професійно-технічний заклад, якому в незалежній Україні судилося стати піонером профтехосвіти по розробленню та впровадженню найсучасніших і найперспективніших будівельних професій.

ЯРМОЛЮК Ліна Григорівна, майстер виробничого навчання, відмінник освіти України, нагороджена Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України:

- Здається, це було зовсім недавно. Я - випускниця Рівненського технічного училища № 4 за професією “Майстер опоряджувальних робіт” - у 1966 році, після трьох років праці на будівництві, прийшла працювати майстром виробничого навчання в училище, яке знаходилося тоді в Рівному по вул. Степана Бандери, 39-41. Працювала з групами за професією маляр-штукатур, штукатур-маляр-лицювальник-плиточник.

40-50 років тому це було звичайне ПТУ, де учні нав­чалися 1-2 роки. Навчально-матеріальна база - шість навчальних кабінетів, спортивний зал, клуб у підвалі навчального корпусу, їдальня і три майстерні, Згодом трест “Рівнепромбуд” побудував училищу п’ятиповерховий гуртожиток. Майстри виробничого навчання, в основному виробничники, не мали ні педагогічної освіти, ні досвіду педагогічної роботи, тож доводилося і учнів вчити, і самим вчитись. Я закінчила Харківський індустріально-педагогічний технікум, а згодом - і Рівненський державний педагогічний інститут.

У 2005 році вперше в Україні почала готувати учнів за професією “Опоряджувальник будівельний”, яка стала найпопулярнішою у нашому училищі і за якою в нас зараз навчається 40% учнів. За 48 років роботи ВПУ № 1 підготувало і дало путівку в життя близько 700 молодим спеціалістам опоряджувальних робіт, майже всіх пам’ятаю поіменно. Оглядаючись на пройдений спільно з училищем шлях, ніколи не пошкодувала, що своє життя присвятила навчанню і вихованню робітничих кадрів в системі професійно-технічної освіти.