Ален Делон і Ромі Шнайдер: серце в обмін на свободу

Так знімальна площадка перетворилася на справжнє поле битв. Вони насилу переносили один одного, бурхливі сварки слідували одна за одною. Ален у відкриту насміхався над Ромі, він був грубий і невихований, а вона не розуміла, як можна цілувати цього мужлана - нехай навіть не по-справжньому.

Однак мало-помалу Ромі розгледіла в ньому те, чого не було ні в одному з її добропорядних австрійських шанувальників із бездоганними манерами і бездоганним минулим. Вона побачила силу життя, пристрасність і бунтарський дух. Ален любив життя і не боявся показати цього. Йому були чужі абсолютно всі умовності, і саме тому манірність Ромі так сильно його дратувала.

Той самий крок, який відокремлює ненависть від любові, Ромі зробила першою. Під час зйомок другої частини “Крістіни”, що проходили в Австрії, вона зізналася Алену в любові. Це викликало скандал в родині, але Шнайдер рішуче розірвала відносини з матір’ю і вітчимом і відправилася за коханим в Париж. Почуття переповнювали її. В щоденнику молодої актриси з’явився запис: “Мені хотілося негайно стати француженкою в усьому. В тому, як я живу, займаюся любов’ю, сплю, одягаюся... Але Австрія та Німеччина мене вже забули, а Франція відмовляється прийняти. Що ж мені робити!?”

Ален же абсолютно щасливий і не втомлюється повторювати, що “Ромі - це радість серця”. Під впливом Ромі він почав читати. Дов­гий час Делон спостерігав за людьми: як вони ходять, як поводяться за столом. Раніше він не смів брати участь у загальній розмові, боячись уславитися невігласом. Тому став багато читати. Історію театру і навіть великих філософів. Ромі купувала йому книги і потім питала, що він в них зрозумів.

22 березня 1960 року в Лугано - Ромі і Делон відзначають заручини. На перші гонорари Делон купив будинок у Парижі на авеню де Мессін, куди закохані незабаром переїжджають. Але любов не перешкоджає їм будувати кар’єру.

Вони недовго прожили разом. Знову почалися зйомки в кіно, і закоханим довелося роз’їхатися по різних країнах. Так вони жили п’ять років. Рідко бачилися, але встигали сваритися. Ні Ромі, ні тим більше Ален не встигали закладати нові пробоїни в бортах свого сімейного корабля.

На початку 1963 року Шнайдер знімалася в Голлівуді. Ален не прилетів до неї - чи то дійсно не міг, чи то просто не захотів. Коли Ромі повернулася в Париж, в аеропорту її теж ніхто не зустрічав. І вдома було холодно і пусто. На столі стояли чорні троянди. Під ними записка: “... Ми були повінчані, не встигнувши одружитися. Ми зовсім не бачимося і стикаємося лише в аеропортах. Наша професія позбавляє нас всякого шансу уникнути розриву. Я повертаю тобі свободу і залишаю собі твоє серце”.

Він одружується на Наталі Бартелемі, і незабаром у пари з’являється син Ентоні.

Пізніше Ромі напише у своєму щоденнику: “Після зради Алена я була знищена, розгуб­лена, принижена... Якби це залежало від мене, я б ніколи його не залишила... І раніше були моменти, коли я говорила собі: пора закінчувати! Але у мене не було сил, я дуже любила його і все прощала. Ні про що не шкодую. Але Боже збережи ще раз випробувати таке! Я не переживу. Постараюся зберегти в пам’яті тільки найдорожче, найкраще...”

Вони розлучилися влітку 1963 року. Ромі не хотілося жити - навіщо жити, якщо той, кого вона любила більше життя, так легко зрадив її?

Для зйомок фільму “Басейн”, через шість років після розриву, вже Делон запросив в якості своєї партнерки Ромі Шнайдер. Зіграти цікаву, але не надто хитромудру історію в цьому фільмі могли тільки актори, пов’язані спільним пристрасним і до кінця не прожитим минулим. Вони не бачилися шість років і відправляються разом на знаменитий курорт Сен-Тропе, щоб на орендованій для зйомок віллі пережити катарсис вигаданих, але таких близьких героїв. До цього часу фільм не можна дивитися без відчуття оголеного нерва, протягнутого по дну цієї фатальної історії.

Страшна смуга в житті Шнайдер почалася в 1979 році. Колишній чоловік покінчив з собою. Через три роки їх спільний син Девід перелазив через ворота власного будинку, наткнувся на залізний прут огорожі і загинув.

Після цієї трагедії Ромі захопилася антидепресантами й алкоголем. У цей період актриса викурювала по три пачки сигарет на день. 29 травня 1982 року у всіх газетах було опубліковано некролог, в якому говорилося, що Ромі Шнайдер вбила себе величезною дозою барбитурату, прописаного їй від депресії. Проте пізніше було оголошено, що перша версія невірна, а смерть настала в результаті серцевого нападу.

Ромі Шнайдер похована на кладовищі Буасси, недалеко від Парижа. Ален Делон наполіг, щоб прах Девіда був перепохований поруч з могилою матері. Через тиждень після похорону світ побачила дивна епітафія Алена Делона на смерть Ромі Шнайдер під назвою “Прощавай, моя лялечка”? “Мені кажуть, що ти мертва. Чи винен в цьому я? Так, це через мене твоє серце перестало битися. Через мене, тому що 25 років тому мене зробили твоїм партнером у “Христині”.

Є щось глибоко трагічне в тому, з яким благоговінням Делон відноситься до пам’яті Ромі. Можливо, ключ його відношення можна знайти у визнанні, яке він зробив в 2009 році: “Мені слід було з нею одружитися...”