Заява Льонокомбінату

Ордери сім’ї Реутів видані на житлову площу в гуртожитку, однак адреса у них вказана пожежного депо. Простіше кажучи, колишні власники Льонокомбінату ввели в оману і органи реєстрації, і самих Реутів, шахрайським методом надавши їм “житлову площу”, якої ніколи не існувало у природі. Опосередковано на це вказують також ті факти, що на дане приміщення відсутня будинкова книга, а так зване “житло” Реути свого часу не змогли приватизувати, оскільки житлом воно насправді ніколи не було. Судами також неодноразово встановлювався той факт, що реконструкція пожежного депо для проживання сім’єю Реутів проводилася самовільно без будь-яких дозволів.

Щодо “виселення неповнолітньої дитини”. Зауважимо, що дитина прописана за адресою вул.Фабрична, 18 вже у 2010 році, через два роки потому, як вказане приміщення у складі цілісного майнового комплексу Льонокомбінату придбав Олег Червонюк. Старшим членам родини Реутів було добре про це відомо, однак дитина була зареєстрована без згоди власника будівлі у нежитловому приміщенні, автоматично за місцем реєстрації матері. При цьому зазначимо, що умови для проживання дитини у вказаному приміщенні були відсутні вже на той час, у так званій “квартирі” були відсутні водопостачання , нерідко зникало світло. Достеменно відомо, що насправді донька Ольги Гудюк (Реут) – Олександра, 2010 р.н. весь час проживає з батьками за іншою адресою, зокрема, у своїх дідуся та бабусі з боку батька Сергія Гудюка, на вулиці Соборній, 263 у м. Рівне.

Анатолій та Ніна Реути насправді постійно проживають у селі Макотерти Рівненського району. Попри те, що самі Реути цей факт заперечують, його підтверджують їхні сусіди в селі. Також, як зазначають мешканці будинків на вулиці Фабричній, які проживають неподалік пожежного депо Льонокомбінату, Реути старші приїздять на Фабричну, 18 лише час від часу, переважно зранку, щоб привезти їжу своєму синові Андрію Реуту, 1980 р.н., який продовжує проживати за вказаною адресою. При цьому Андрій Реут, який має кримінальне минуле, веде асоціальний спосіб життя, не має постійного місця роботи, зловживає алкоголем, постійно приводить у приміщення пожежного депо Льонокомбінату невідомих осіб у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, часто влаштовує у вказаному приміщенні бешкети, що підтверджується неодноразовими зверненнями сусідів до міліції. Також про це може свідчити факт неналежного утриманням вказаного приміщення, який можуть підтвердити в тому числі державні виконавці. Зокрема, вони були вражені жахливим брудом і антисанітарією у цій “квартирі”.

На час придбання Олегом Червонюком цілісного майнового комплексу Рівненського льонокомбінату у приміщенні пожежного депо проживали і були зареєстровані 6 сімей. Виявивши цей факт, Олег Червонюк, не маючи жодних зобов’язань перед цими людьми, водночас добровільно запропонував їм фінансову компенсацію за звільнення приміщення пожежного депо – в середньому по 25 тисяч доларів. У свою чергу ВАТ “Рівнельон”, у чиєму статутному фонді ще перебували гуртожитки Льонокомбінату, надав кожній із сімей також вільні кімнати, аналогічні за площею. Однак, такі умови не влаштували Реутів, які чомусь вирішили, що мають право отримати більше.

Штучному нагнітанню ситуації сприяє також політична складова. Окремі політичні сили, вже готуючись до імовірних місцевих виборів, працюють на дискредитацію потенційного конкурента в особі Олега Червонюка. І хоча прямого підтвердження цього факту, на жаль, немає, однак за наявною інформацією джерела, яке побажало залишитися невідомим, були скликані збори місцевого осередку і на них поставлене відповідне завдання, зокрема, депутатам Рівненської міської ради. І головне: попри те, що існує рішення суду найвищої інстанції, відповідно до якого Реути не мають жодних прав на вказане приміщення і зобов’язані його звільнити, Олег Червонюк з власної доброї волі пропонує цій сім’ї 400 тисяч гривень компенсації за приміщення загальною площею 50 метрів квадратних, без комунікацій та умов для проживання. Однак, Реути відмовляються від цієї суми і натомість вимагають 3 мільйони 200 тисяч гривень компенсації. А в разі не отримання бажаного обіцяють Олегові Червонюку його “знищити, згноїти” тощо. При цьому батько та син Реути неодноразово приходили на Льонокомбінат і погрожували Олегові Червонюку фізичною розправою, про що також були звернення до міліції.