№686 від 15.12.2014p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Невідоме про відомих
За життя популярність Савелія Крамарова зашкалювала за всі можливі і неможливі межі. Коли прийшла популярність, кінорежисери навперебій почали запрошувати актора у свої картини, розуміючи, що участь Крамарова гарантує фільму успіх. Один за одним з’являлися “Пригоди Кроша”, “Без страху і докору”, “Казка про втрачений час”, “На завтрашній вулиці”, “Велика перерва”, “Місто майстрів”, “Невловимі месники”, “Тридцять три”, “Нові пригоди невловимих”... Але мало хто знав, що Савелій Крамаров прожив повне драм і подій життя. І в цьому сенсі він був не коміком, а трагіком.
Коли в 16 років Крамаров прийшов одержувати паспорт, працівник паспортного столу сказала Савелію, що він мало схожий на єврея - типовий російський хлопець, і в графі “національність” написала: “росіянин”. Після закінчення школи Савелій Крамаров вирішив поступати до театрального інституту, але його як сина ворога народу не взяли. Послалися на невідповідну зовнішність. За дефект - потовщену повіку - в дитинстві Савелія дражнили косим. І він подав документи в перший - ліпший вуз - лісотехнічний, на факультет озеленення.
Популярність зробила Крамарова вельми заможною людиною. У актора з’явилися квартира в знаменитому круглому будинку на Мосфільмовскій вулиці, мало не єдиний в Москві білий “Фольксваген” і колекція антикваріату. Правда, гонорари за зйомки були не такі вже й високі. Наприклад, за блискучу роль одноокого шахіста в комедії Гайдая “Дванадцять стільців” актор отримав всього 400 рублів. Гроші він заробляв, в основному, завдяки концертам. Савелій Крамаров був справжнім трудоголіком, він міг працювати добу безперервно. Але, якщо відчував, що хтось хоче його обдурити - не прощав. Одного разу під час гастролей в Курську адміністратор Смольний запропонував Крамарову: “Треба виступити, буквально кілометрів 15 від міста!” Сіли в машину, поїхали. Через 15 кілометрів Крамаров говорить водієві: “Зупини!” Вийшов, навколо голий степ і нікого немає - одні ховрахи стоять. Сказав: “Добрий вечір, дорогі глядачі!” - І ... прочитав весь свій репертуар! Потім сів у машину і поїхав назад. Слух про цю історію рознісся швидко, і обманювати Крамарова більше ніхто не ризикував.
У розпал слави його раптом перестали знімати. За три роки, з 1979-го по 1981-й, у Крамарова було всього ... 12 знімальних днів. Його відмовилися знімати, навіть, на Ташкентській кіностудії. Все пояснювалося просто: критики звинуватили Савелія Крамарова в “оглуплєнії радянської людини”. Щоб забутися, актор зайнявся йогою, потім почав відвідувати синагогу...
Незабаром Крамаров вирішив виїхати і попросив, щоб виклик йому зробив дядько, брат батька, який живе в Ізраїлі. Але з Держкіно в ОВІР прийшла строга вказівка: не відпускати! Щоб привернути увагу до свого становища, актор створив “Театр відмовників”. Хмари над його головою згущалися, і Савелій Крамаров зважився на безпрецедентний на ті часи крок: написав президентові США Рональду Рейгану і перекинув листа... через паркан американського посольства.
Все, що Крамаров взяв із собою за кордон, вмістилося у дві невеликі валізки. На голові в актора була стара Залатана кепка, в якій він знімався в картині “Друг мій, Колька”. Вона була його талісманом і незмінно приносила удачу ... Савелія Вікторовича ніхто не проводжав: актор не хотів, щоб улюблених ним людей взяли на замітку в КДБ. Крамаров так і не дізнався, що незадовго до від’їзду був підписаний указ про присвоєння йому звання народного артиста СРСР. Актор офіційно був “народним” кілька тижнів...
У Штатах Крамаров багато знімався, але, за іронією долі, в основному йому пропонували ролі агентів КДБ. У голлівудському списку актора значаться картини “Озброєний і дуже небезпечний”, “Морган Стюард йде додому” і, звичайно, знаменита “Червона спека”. Ролі хороші, але другого плану. Щоб грати головні, треба було вивчити англійську мову, однак Крамаров чомусь так цього і не зробив. В Америці Савелій нарешті позбувся косоокості.
Відносини з жінками у Крамарова складалися непросто. Кажуть, він був страшним бабієм. Його першою дружиною стала мила дівчина Люда, яка працювала інженером в КБ імені Туполєва. На жаль, їхній шлюб тривав недовго. Потім з’явилася Маша - гример з кіностудії, але і ці відносини були нетривалими. Маша дуже хотіла дитину, але Савелій сказав, що вони ще занадто бідні для того, щоб дозволити собі заводити дітей. Вперше Крамаров став батьком у 53 роки. Колишня одеситка Марина народила йому дочку, яку Савелій Крамаров назвав на честь мами - Басею. І, хоч через чотири роки і цей шлюб розпався, любов до дочки актор зберіг до кінця життя. А незадовго до смерті він закохався в російську дівчину Наташу.
У день свого 60-річчя Крамаров раптом відчув себе погано. Вирок лікарів був страшним: рак. Зробили операцію, але вона лише погіршила становище - Крамарова паралізувало. 6 червня 1995 він помер. До останньої хвилини поруч з ним були Наташа і Бася.
15.12.2014 | Підготувала Тетяна ХВИЛЬ |
Рівне-Ракурс №10 від 15.12.2014p. На головну сторінку |