№687 від 22.12.2014p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Напруга...
Всі хвороби від нервів… Ця фраза нині, як ніколи, актуальна, адже стрес став невід’ємним супутником нашого життя, якби ми не намагалися його уникнути. А може робити цього не варто? Не ліпше свій стрес спрямувати в корисне русло, змінивши його знак з мінуса на плюс? За даними ВООЗ депресії займають третє місце після серцево-судинних та інфекційних захворювань, а в 2020 перейдуть на перше.
Для спеціалістів відповідь на це запитання очевидна, адже стрес у перекладі з французької “напруга” – не що інше, як один із механізмів адаптації нашого організму на вплив зовнішнього середовища. У відповідь на потрясіння в нашому організмі розпочинається загальна мобілізація: мозок посилає сигнал тривоги, викидаючи в кров гормони, покликані привести всі наші органи і системи у режим підвищеної «бойової готовності». У багатьох із нас в критичній ситуації ніби відкривається “друге дихання”, цілком звичайні люди готові, як мовиться, “гори звернути”.
Окрім того, гормони стресу (насамперед адреналін) можуть стимулювати вплив на імунітет, активізувати роботу серця, поглиблювати дихання, розширювати коронарні судини. Під час стресу клітини організму починають ділитися й поновлюються у 1,8 рази швидше. І в цьому випадку стрес – прекрасний тренажер, що дозволяє тримати організм у формі, загартовую імунну і нервову системи, допомагає нам справлятися із перевантаженнями.
Інша річ, коли стрес триває довго, виснажуючи захисні сили організму, зношуючи його органи і системи – насамперед серцево-судинну і нервову. Такий довготривалий стрес спеціалісти іменують “дистресом” (з англійської – нещастя, недомагання) і вважають однією з причин таких хвороб, як гастрит і виразка шлунку, бронхіальна астма, цукровий діабет, хвороби щитоподібної залози.
Як не дивно, але найважче переносять стрес чоловіки. Вважається, що здолати труднощі представникам сильної половини людства заважають багаточисленні комплекси, пов’язані із певними стереотипами. “Чоловік – годувальник, лідер, супермен. Він повинен жити розумом, а не емоціями”,- твердять йому з дитинства. Психологи впевнені: якщо слідувати цьому стереотипу, ламається психологічний механізм нормального емоційного реагування на ситуацію. Заганяючи емоції в середину, така людина рано чи пізно, але обов’язково зірветься.
До групи ризику належать також люди, що потерпають від хронічних захворювань, підлітки, літні люди, жінки бальзаківського віку. Одні – через ослаблений стан організму, інші – через проблеми перехідного періоду і гормональної перебудови.
(продовження в наступному номері)
22.12.2014 | Лікар-методист ОЦЗ Галина Кашпер |
Рівне-Ракурс №10 від 22.12.2014p. На головну сторінку |