Знову розгром з рахунком 7:2

27 грудня. “Титан-Зоря” (Покровське) - “Енергія” (Львів) – 6:4, “СумДУ” (Суми) – “Спортлідер+” (Хмельницький) – 2:11.

“Кардинал-Рівне” – “Приват” – 7:2 (3:1)

Рівне: Дєнюжкін (Гурко, 31) - Басич, Фаренюк, Кашуба, Танський, Кручок, Сондак, Ситник, Ланко, Маринюк, Волянюк, Піддубний.

Кривий Ріг: Дурбан (Юдін, 27) - Мазенко, Клушин, Божко, Делятинский, Баклан, Горло, Сторожук, Грабюк, Бакум, Путін

Голи: Фаренюк (8), Волянюк (8, 25), Піддубний (10), Маринюк (27, 31), Танський (30) - Клушин (2), Божко (34).

Попередження: Бакум (22).

Гра між МФК “Кардинал-Рівне” і “Приватом” вирізнялася серед інших ігор туру своїм статусом, адже керівництво клубу і команда прийняли рішення зробити її благодійною, а всі отримані від продажу квитків гроші передати рівненському госпіталю. Окрім того в перерві матчу був запланований аукціон, під час якого вболівальники могли позмагатися своїми коштами за придбання лотів до яких ввійшли – фірмовий клубний шарф, футболка Сергія Піддубного під номером 10 і м’яч із автографами всіх футболістів команди.

З перших хвилин рівняни розпочали штурм воріт суперника. Але не пройшло і півтори хвилини гри, як помилка рівнян при передачі у нападі призвела до швидкої контратаки гостей. М’яч в центрі майданчика підхопив Антон Клушин, змістився на лівий фланг і метрів за три до штрафного майданчика пробив, Віталій Дєгюжкін який вийшов майже на лінію воротарської намагався завадити м’ячу потрапити до воріт, але не зміг, так само, як і капітану команди Віталію Танському лічених сантиметрів не вистачило, щоб перепинити м’ячу шлях до воріт. гості досить несподівано для всіх вийшли вперед – 0:1.

Проте, не пройшло і 5 хвилин, як рівняни мали у пасиві 4 фоли. Досить не вдалий початок для господарів.

Але, так тривало не довго, вже на 8 хвилині рівняни поставили все на свої місця. Спочатку Артем Фаренюк своєчасно відгукнувся на передачу з правого флангу від Володимира Сондака і замкнув її на дальній стійці. а вже у наступній атаці Басич з права пробив над поперечиною, м’яч задів голкіпера і вийшов на кутовий. Сондак з кутового на Басіча, той скидає м’яч по центру на Волянюка і Михайло гарматним пострілом під праву стійку виводить свою команду вперед – 2:1.

Після забитого другого голу господарі посилили тиск на ворота суперника і на довго притисли їх до воріт, навіть не дозволяючи їм переходити середину поля. І вже за дві хвилини Сергій Піддубний провів третій гол у ворота “Привату”. Після розіграшу ауту, граючий тренер зіграв у стіночку з капітаном команди Віталієм Танським і отримавши м’яч назад – точно пробив у ближній правий кут. 3:1 - на початку десятої хвилини гри.

Тренер гостей Олександр Юзик одразу відреагував, взявши хвилинну перерву. після цього господарі змінивши хід поєдинку заспокоїлися, а гості видно не бажали ризикувати.

Перший тайм так і закінчився з рахунком 3:1.

Другий тайм розпочався з атак кардиналівців, як кажуть у таких випадках гол назрівав. Але як завжди стався він досить несподівано. Розіграш аута на правому фланзі, Сондак на Волянюка, Михайло повертає м’яч Володимиру, і відбігає назад, а отримавши м’яч, потужно б’є з під гравця у дальній лівий кут -4:1.

Після пропущеного голу гості активізувалися і на кілька хвилин притисли рівнян до власних воріт. Але спокійно витримавши спалах активності зі сторони суперника, господарі підловили криворіжців на контратаці. Сергій Піддубний викотився на побачення з Миколою Дурбаном, але пробити останнього не зміг. Проте м’яч відскочив до набігаючого Мар’яна Маринюка, який холоднокровно відправив його у сітку порожніх воріт – 5:1. Після зіткнення з рівненським граючим тренером, Микола Дурбан поступився місцем у воротах своєму колезі Роману Юдіну.

І знову гра перейшла в спокійне русло. Рівняни більше атакували, але до серйозних загроз довгий час справа не доходила. І ось в середині тайму в одній із атак Володимиру Кручку захисники завадили пробити, м’яч відскочив на право до Віталія Танського і капітан команди холоднокровно пробив по воротам – 6:1. І знову ж не пройшло і хвилини, як кардиналівці забили 7 гол. Басич перехопив м’яч у центральному колі, вийшов проти двох захисників, але тим вдалося вибити в нього м’яч з під ніг. І тут, наче виринувши з під землі, на допомогу партнеру нагодився Мар’ян Маринюк. Підхопив м’яч, віддав передачу правіше на Басіча. Олександр переграв голкіпера, зробив паузу і пробив у дальній лівий кут між захисниками, один з яких зайняв місце голкіпера, а другий намагався дотягнутися до м’яча. Натомість, Мар’ян, підставивши ногу підправив м’яч у сітку – 7:1.

Після сьомого забитого “Кардиналом” голу Віталій Дєнюжкін поступився місцем у воротах Гурку і кінцівку матчу догравав вже Іван. Маючи солідну перевагу, господарі заспокоїлися і ініціатива перейшла до криворіжців. Спочатку настирливий Роман Бакум не зміг пробити Гурка. А згодом круговерть поблизу воріт Гурка завершилася взяттям воріт. Євген Баклан не наважився пробити по воротам, а, розвернувшись спиною до воріт, відкинув м’яч трохи назад і лівіше на набігаючого Дениса Божка, і той, не роздумуючи, добряче приклався до м’яча, відправивши його точнісінько у дальню праву дев’ятку. Навряд чи в пропущеному м’ячі слід звинувачувати Івана, адже удар вийшов справді чудовий за виконанням і напрочуд точний – 7:2.

До закінчення гри ще було достатньо часу, але напевно гравці думками вже святкували новий рік і до завершення тайму рахунок так і не змінився. Запам’ятався хіба що момент, за хвилину до фінальної сирени, коли після удару автора першого голу Антона Клушина м’яч з лінії воріт вибив Михайло Волянюк, підстрахувавши таким чином свого голкіпера.

Отже перший благодійний матч, завершальний матч 12 туру та остання офіційна гра в 2014 році, вдруге поспіль закінчився перемогою МФК “Кардинал-Рівне” з рахунком – 7:2, до речі перша гра між цими командами у Кривому Розі мала такий же результат.

Розповідь була б не повною, якби не згадати про благодійність. Отже, від продажу квитків, благодійних внесків і благодійного аукціону організаторам вдалося зібрати 5 тисяч 482 гривні.

Під час благодійного аукціону ведучому Сергію Татаренку не одразу вдалося зацікавити аудиторію, але з кожним новим лотом сума все збільшувалася. Причому стартова ціна всіх лотів була занадто низькою і навіть меншою від вартості самих товарів і складала лише 50 гривень. З такою стартовою ціною шарф пішов з молотка за 150 гривень і не викликав довгих торгів. За футболку граючого тренера вже точилися довші суперечки, і в підсумку остання ціна її склала – 350 гривень. А вже коли був виставлений м’яч, то тут вболівальники розійшлися не на жарт, як кажуть ввійшли у смак, і ведучий раз по раз рахуючи до двох, довгий час так і не міг промовити – ось господар м’яча. У підсумку торги все ж таки зупинилися, після нагадування проте, що перерва закінчується, володарем м’яча став вболівальник, який виклав за нього 610 гривень. Як бачимо і ця сума не надто висока, але після гри вдалося почути від вболівальників, що вони були не готові до таких суттєвих капіталовкладень, хоча дуже дивно, адже майже в усіх місцевих газетах, а також на місцевих каналах телебачення повідомлялось про можливість проведення благодійного аукціону, вочевидь наші вболівальники не звикли, що на аукціонах 100 гривень це не гроші.

Проте, як би там не було і скільки б грошей не зібрали, головне те, що дана подія зробила свою справу, і поранені бійці із зони АТО, які на даний час лікуються в Рівненському госпіталі, отримають допомогу. А благодійна гра проведена командами надовго залишиться в пам’яті, як її учасників, так і вболівальників. Особливу виховну користь вона мала для наймолодших любителів м’яча, які по справжньому прониклися потрібною справою, і не малою мірою зробили свій внесок у благодійність, випрошуючи гривні у своїх батьків, щоб вкинути їх в ящик для збору благодійних коштів…