Жити стає все краще і краще…

Рішення про відміну страйку було прийнято після зустрічі активістів із міським головою Рівного Володимиром Хомком, на якій були озвучені вимоги перевізників. Серед них є й підвищення вартості проїзду в міських маршрутках з нинішніх 2,5 гривень до 3. На думку власників маршруток, реальна вартість проїзду є ще більшою – близько чотирьох гривень, але такого суттєвого підняття тарифу перевізники наразі не вимагають. До того ж, власники маршруток обурені щоквартальними платежами, які вони змушені платити КП “Рівнетранспорт” за незрозумілі послуги, вияснити куди пішли бюджетні кошти на створення системи GPS контролю, та не відкривати в Рівному нових маршрутів і не збільшувати кількість самих маршруток, яких в Рівному і так майже на третину більше ніж, наприклад, у Луцьку.

Наразі міська влада вивчає вимоги перевізників, і частину з них вже задовольнило. Що ж стосується вартості проїзду, то рішення буде прийнято на найближчому засіданні Рівненського міськвиконкому і, можливо, вже з першого березня рівнянам доведеться платити за проїзд більше…

Для того, аби з’ясувати ситуацію з пасажирськими перевезеннями більш детально потрібно згадати, як взагалі створювалася нинішня транспортна інфраструктура Рівного. Якщо згадати не такі вже далекі радянські часи, то в обласному центрі були маршрутні таксі – зелені “РАФи”, в яких вартість проїзду становила спочатку 15, а потім 25 копійок. Щоправда, цих міні – бусиків було мало, і суттєво вони на ситуацію із перевезенням пасажирів не впливали. Левову частину рівнян возили автобуси (львівські “ЛАЗи” та угорські “Икаруси”) та чеські тролейбуси. Вартість проїзду в міському автобусі становила 5 копійок, в тролейбусі 4. Тобто подорожувати містом було для звичайного працюючого містянина із середньою зарплатнею в 150 карбованців дуже дешево. За свою зарплатню він міг проїхати в автобусі три тисячі раз. Для прикладу, сьогодні той самих працюючій рівнянин із зарплатнею в дві тисячі гривень, може проїхати в маршрутці вісімсот разів. Однак, радянську транспортну систему не варто ідеалізувати. В часи пік автобуси та тролейбуси були настільки забиті пасажирами, що останні відчували себе скоріше шпротами в консервній банці. Сама система маршрутів теж була далека від досконалості, і в райони забудовані приватними будинками громадський транспорт ходив доволі рідко. На початку дев’яностих радянська транспортна система розвалилась, дуже швидко рейсові автобуси зникли, тролейбусів суттєво поменшало і приватний капітал почав засвоювати ринок пасажирських перевезень. Невдовзі найрізноманітніші мікроавтобуси заповнили вулиці Рівного, і почали боротися за кожного пасажира. Вже не потрібно було бігти на визначену зупинку громадського транспорту, досить було просто ідучи по тротуару і побачивши транспортний засіб підняти руку, і маршрутка зупинялася біля пасажира. Це подобалось пасажирам, щоправда був і мінус - вартість проїзду кардинально змінилась. Приватний власник, не отримуючи жодних грошей з бюджету, мусить дбати про прибутковість роботи маршруток, і тому про символічні 5 копійок за квиток в автобусі довелося забути.

В цілому ситуація задовольняла усіх. Владі не потрібно було думати, де знайти гроші на утримання автобусного парку на відміну від комунального тролейбусного, який був вічною головною біллю для мерів, а прості громадяни отримали зручну систему громадського транспорту. Все було б добре, аби не два чинника: перший це інфляція, яка чомусь завжди в нас йде попереду росту доходів, і другий - самі міські вулиці, які з радянських часів ширшими не стали. Тобто, час від часу перевізники вимагають підвищити вартість проїзду, а всі учасники дорожнього руху скаржаться на “пробки”, які регулярно виникають в місті через велетенську кількість маршруток. Таким чином, відносини між власниками маршруток та міською владою почали неухильно псуватися. Якщо ж додати той факт, що наш обласний центр традиційно одним з останніх піднімає вартість проїзду (для прикладу в столиці, вже частина маршруток бере з пасажирів по п’ять гривень), то підґрунтя до конфлікту дійсно є.

Ми звернулися до фахівців з проханням прокоментувати нинішню ситуацію.