Що день прийдешній нам готує?

І так, гривня у вільному польоті, хоча правильніше було б назвати рух національної валюти “стрімке падіння”. Що ж від цього нам, і як будуть розвиватися події найближчим часом? Для відповіді на це питання автор звернувся до експертів, щоправда деякі з них просили не називати в газеті свої прізвища.

Банкір:

– Чи можна вільно у вашій фінансовій установі придбати долари?

– На жаль ні, поки що громадяни навіть за новим курсом до банків долари та євро нести не поспішають.

– А ситуація з депозитами?

– Знімають, ті що закінчилися, нові нести не поспішають…

– А що з кредитуванням?

– Поки що теж без змін. Більшість банків сьогодні кредити майже не видають.

– А чи є якийсь вид вашої діяльності де спостерігається покращення?

– Є. Шаленим попитом користуються банківські скриньки…

Тут без коментарів. На розрахунково – касових операціях та оренді сейфів звести кінці з кінцями практично неможливо, і навряд чи хтось сьогодні зможе сказати скільки ще банків “не доживуть” до літа…

Пальне, як кров економіки.

Віталій Першогуба – координатор мережі АЗС “ОЛАС”.

– Ситуація в нашій галузі непроста. Пальне дорожчало весь минулий рік. На початку нинішнього року було тимчасове затишшя, але вже цього тижня ціни пішли вгору. В середньому, за перші три дні ціни зросли як мінімум на гривню і будуть надалі збільшуватися. Можу сказати, що на початку наступного тижня мінімальна вартість одного літра дизельного палива сягне 20 гривень 50 копійок. Інші види пального подорожчають в такій же пропорції.

– Причин росту цін багато. Звісно це падіння курсу гривні. Так, здешевлення нашої валюти до долара на одну гривню, призводить до подорожчання пального на одну гривню за літр. До того, ж на ціни давить і вартість нафти, яка лише за місць подорожчала на світових ринках на 11 доларів за барель. Що ж стосується вільного курсоутворення, то для імпортерів паливно – мастильних матеріалів це добре, бо знімає, до певної міри, проблему конвертування валюти без якого закуповувати за кордоном пальне не можливо.

Дорогі наші харчі

Менеджер оптової компанії по торгівлі продуктами харчування.

‑ Минулий тиждень був дуже вдалим для нашого ринку. Спостерігався, прямо – таки, ажіотажний попит на харчі. Хоча в цілому ситуація в галузі дуже складна. Грошей в людей все менше, а ціни постійно зростають. При цьому наші постачальники роблять все можливе, аби стримати цей процес. Однак ціни на харчі ідуть вверх. При цьому ріст курсу долара б’є по вартості навіть вітчизняних продуктів. Наведу простий приклад – борошно. Для того, аби його виготовити потрібно посіяти пшеницю, а це витрати пального, вартість якого напряму залежить від курсу гривні до долара, придбати техніку (імпортну) та внести в землю добрива, вартість яких теж залежить від курсових коливань. Потім врожай потрібно зібрати, а це також витрати пального та використання імпортної техніки та, нарешті, змолоти зерно в борошно. Як не дивно, на більшості млинів також стоїть імпортне обладнання, яке вимагає таких самих куплених за долари запчастин… Так, що прийшовши в магазин не треба обурюватися тим, що навіть суто українські харчі дорожчають.

Промисловість наша вціліла.

Олег Червонюк – власник Рівненського “Льонокомбінату”

Наше підприємство працює. Хоча назвати ситуацію простою я б не наважився. Ми залежимо від імпортної сировини та запасних частин до іноземної техніки, яка встановлена на виробництві. Перше і друге дорожчає. Ми робимо все можливе, аби стримати зростання цін на нашу продукцію. Сьогодні фактично наше швейне виробництво працює і з нульовою рентабельністю. Ситуація дійсно дуже важка в усіх виробничників України. При цьому я не бачу якихось дій уряду в цілому, так міністерства промислової політики зокрема. Потрібно підтримувати вітчизняну промисловість, давати можливість реальному сектору збільшувати обсяги виробництва. Поки ж від наших чиновників жодної реальної підтримки ми не бачимо…