Навіщо нам обласна рада?

Насправді, реальна влада у обласного парламенту незрівнянно менша ніж у будь-якої міської ради, яка фактично може впливати на всі процеси діяльності своєї громади, знімати керівника міста, контролювати виконавчу гілку міської влади. Напевно, саме тому в місцевих журналістів сесії Рівненської обласної ради не викликають такого інтересу, як такі ж заходи Рівненської міської ради. Хоча з цього правила є й виключення. Так, минулої п’ятниці в залі засідань облради був справжній аншлаг. З більш ніж трьох десятків питань, що розглядали обласні депутати привертав увагу один – звіт голови обласної ради Михайла Кирилова. Особливо цікаво було те, що напередодні пройшла інформація, про те, що першій річний звіт пана Кирилова може стати для нього і останнім… Тобто, не виключалося, що нинішній керманич ради може бути позбавлений свої посади. Нічого подібного не сталося. Після п’ятнадцяти хвилинного звіту більшість присутніх в залі депутатів затвердили його, і таким чином Михайло Кирилов залишився на своїй посаді, після чого більшість журналістів просто пішли з сесії. З небагатьох питань, які задали після звіту голові обласні депутати вирізнялася тема піднята депутатом Юрієм Супрунюком, який пробував вияснити, що ж за рік головування радою паном Кириловим було зроблено для економічного розвитку регіону. Проблема дійсно є. Економічна ситуація на Рівненщині, як і в цілому в державі невпинно погіршується. Наскільки обласні депутати можуть на неї вплинути – питання дискусійне. Однак, без сумніву саме від ефективної роботи місцевих рад сьогодні залежить дуже багато. Традиційна вертикаль обласної влади, до якої ми звикли за чверть сторіччя, вже не може працювати так само, як і за часи Кучми, або Януковича. Тобто, у обласної ради є унікальний шанс знайти своє вагоме місце і запропонувати мешканцям області програму дій, яка б хоча б в деякій мірі пом’якшала ту економічну “руїну”, яку всі ми щоденно спостерігаємо. Чи вдасться це нашим обранцям? Не знаю, але потреба в цьому є і вона буде далі тільки збільшуватися.