Сесія – погляд громадського активіста

“На сесії Рівненської міської ради як завжди було гаряче. Міський голова намагається шукати винних у своїх прорахунках, звинувачує уряд та центральні органи влади. Депутати та міський голова Володимир Хомко на сесії переважно вирішували земельні питання. Далеко не всі проекти рішень по земельних питаннях є бездоганними. Впевнений, декого уже є за що виводити із сесійного залу Рівнеради у кайданках, як це було на недавньому засіданні Кабміну. Міський голова за шість років напрацював сумнівну схему, за якої одні люди чи структури безкоштовно отримують земельні ділянки, а інші просто самовільно захоплюють, чи нецільово використовують землю. Зараз на сайті Рівненської міської ради з’явився черговий проект рішення про виділення земельної ділянки площею близько 3,5 га на Гагаріна-Струтинської одній приватній фірмі. Причому абсолютно безоплатно. Це вже просто відверте знущання над рівнянами. Із власного досвіду роботи та діяльності “Рівненського громадського контролю” можу запевнити, що ми не дозволимо розбазарювати міську землю і подібні рішення ми будемо блокувати доступними нам методами.

Що стосується моєї думки про ефективність роботи нинішніх міських обранців то вважаю - Рівненська міська рада застрягла у радянсь-кому минулому. Ми повинні розуміти, що місто, як і уся держава, повинно слідувати європейським шляхом розвитку. Місто має власні бюджетні надходження, але використовуються вони вкрай неефективно. Через це маємо десятками років неремонтовані під’їзди, розбиті дороги, зруйновані переходи, тротуари. Загалом управління містом здійснюється неефективно. У нас є приклади сусідніх міст, які значно випередили Рівне  у своєму розвитку. Львів, Вінниця, Луцьк – це ті міста, які пішли далеко вперед за останні 5-7 років у різних сферах управління міським господарством, ефективно впроваджують елементи електронного врядування, хоча проблем у них далеко не менше ніж у Рівному.

Шляхи вдосконалення Рівнеради існують, вони демократичні і універсальні. По-перше, до управління містом мають бути залучені нові люди, зі свіжими поглядами та новими ідеями. А головне – це повинні бути люди, які здатні втілювати ідеї у життя, працювати на результат, а не на кишеню. Цього можна досягти через місцеві вибори, які відбудуться невдовзі. По-друге, це залучення інвестицій. Як на мене, це одне із найголовніших завдань, яке вирішить не тільки ті проблеми, які є сьогодні, а й ті, що виникатимуть у майбутньому. Дивитися потрібно не лише на декілька років уперед, а на десятиліття. Усвіті є безліч інноваційних методів, підходів до розвитку міст. Навіть із нашим скромним бюджетом та кризою у державі можна змінювати ситуацію у місті. Було б лише бажання.”