Путін задіяв проти Яценюка свою армію маріонеток?

“Це брудна і цинічна кампанія, яка розпочата на замовлення Путіна Юлією Володимирівною Тимошенко, партією “Свобода””, - наголосив Геращенко. Він, та й не тільки він, а очевидно тисячі українців, вважають, що за допомогою своєї “п’ятої колони” Росія продовжує розхитувати нашу державу. На слова Геращенка “свободівець” Андрій Іллєнко почав згадувати членів цієї партії з Небесної Сотні. На що депутати доречно зауважили: нинішні представники цієї партії в парламенті не мають морального права прикриватися героями, адже, розкручуючи скандал навколо “документів” звільненого за службову недбалість і корупцію голови Держфінслужби Миколи Гордієнка, вони по факту танцюють під кремлівську дудку.

Але якщо згадати політичний шлях і “Свободи”, і Юлії Тимошенко, то зі словами Анторна Геращенка важко не погодитися. Той газовий договір, який Тимошенко підписала з Росією у 2009-му році, тривалий час висів важким ярмом на нашій економіці. Лише нинішньому урядові вдалося за допомогою реверсних поставок газу з Польщі, Угорщини й Словаччини змусити “Газпром” значно знизити ціни. У Кремлі зрозуміли, що Яценюка газовим диктатом не злякаєш. В уряді не йтимуть на поступки Путіну, так як це робила Тимошенко.

До слова, Юлія Володимирівна так гарно розповідає, якими мають бути тарифи для населення, але чомусь жодним словом не зауважила, що її уряд провадив дуже вигідну для Росії політику газифікації українських сіл. Замість впровадження енергоефективних технологій. Тепер маємо і високі ціни на газ, і не реформоване житлово-комунальне господарство. Та ще й Юлію Володимирівну, яка вперто не визнає, що як і всі попередні урядовці винна у кризовому становищі ЖКГ.

А ще Геращенко згадав Тимошенко й інші “заслуги”, зокрема те, як вона у 2010-му році хотіла створити широку коаліцію (“ширку”) з Януковичем. Додамо до слів “фронтовика” ще один нюанс, який, може, хтось забув: ця “ширка” мала створитися за безпосереднього керівництва кума Путіна Віктора Медведчука. Тож, пані Тимошенко у путінських розкладах вже давно. І цілком можливо, що й досі перебуває в цих схемах.

Звісно, можна вірити або не вірити словам Геращенка, але чому тоді всі заяви Тимошенко, “свободівців” Юрія Левченка, Андрія Іллєнка й інших “борців” з урядом на кшталт політичних клоунів Сергія Капліна чи Дмитра Добродомова зразу з’являються у російських ЗМІ?! Чи не тому, що ці політики просто виконують написані їм ролі у гібридній війни Росії проти України?

Зараз мішенню цієї війни обрано Яценюка, завтра оберуть Порошенка, але головна мішень – це ми з вами. Нас хочуть переконати, що ця влада така, як і попередня, що Майдан нічого не змінив в Україні. Нас хочуть деморалізувати і зневірити. Навіщо це Тимошенко? Все дуже просто: вона вірить, що має шанси повернутися до влади, стати прем’єром чи навіть президентом. Зі “свободівцями” все ще банальніше – проти двох колишніх міністрів від цієї партії тривають антикорупційні розслідування. Ігор Швайка та Андрій Мохник можуть опинитися за ґратами. Тому “Свобода” аби відвести громадську думку від цих двох діячів, намагається забруднити і прем’єра, і нинішніх урядовців.

Партійні інтереси керівників “Свободи” вже не вперше збігаються з інтересами Кремля. Варто згадати, як через скандальний виступ Тягнибока на Яворині у 2004-му році на Ющенка Росія та штабісти Януковича навісили ярлик “нациста і фашиста”. “Наша Україна” навіть змушена була виключити Тягнибока з фракції. До слова, це може бути добрим прикладом для Порошенка: з пропрезидентської фракції “БПП” чомусь до цих пір не виключили відвертих агентів російського впливу, які допомагають Фірташу, Льовочкіну, Ахметову та іншим посіпакам Януковича розгойдувати державний човен.

Наприклад, найбільш істеричний критик Арсенія Яценюка і його уряду, член фракції БПП Каплін (крім всього іншого, “уславиввся” тим, що рубав сокирою двері кабінету полтавського мера) є членом ради і ведучим телеканалу “112”, який фінансується екс-міністром МВС Захарченком. Тим самим, який віддавав наказ стріляти по героях Небесної Сотні. Що він робить у президентській фракції?

Де “свободівці” – там скандали і бійки. Але на Тягнибоку та депутатах зі “Свободи” є й важкий гріх – саме з їхньої подачі парламент відмінив закон про статус російської мови. Що саме у лютому минулого року робити було не слід, адже це збурило східні і південні регіони. Росія скористалася цим рішенням, щоб анексувати Крим. Мешканців півострова просто залякали націоналістами. А страх погнав їх на горезвісний “референдум”. Питається, кому це було потрібно крім “кремлівського карлика”?