№256 від 07.09.2006p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#А от я знаю історію!..
Хочу розповісти історію, яка сталася зі мною ще за радянських часів під час відрядження до Москви.
Старші люди пригадують, що то були часи дефіциту, тому я, щойно приїхавши до “білокам’яної”, відразу почала купувати “вітаміни”. 3 одного боку вулиці продавали помаранчі, а з іншого - банани. Напхавши повні “авоськи” тією екзотикою, побігла хутчіш у продуктовий за дефіцитним майонезом. Тоді він був у пластмасових стаканчиках, як тепер йогурт. Виходжу на вулицю (а була зима), послизнулася, упала прямо на ті “авоськи”, дивлюся - на новенькому пальто ззаду - пюре з фруктів та молочного продукту. Сиджу, плачу, аж тут нагодився добродій “кавказької національності: “Ай! Вай!!! Такой красивый девушка - и в беде! Давай памагу!” Допоміг підвестися, відвіз до готелю на таксі, просив телефончик, та я не дала, - лишив свій.
Коли розповіла начальнику про свої пригоди, він розсміявся: “Ну, чого ж ви так квапилися?! У нас того добра хоч греблю гати”. А потім додав: “То, певно, ви і Москви не бачили?”. А я наступного дня повинна була повертатися до Рівного. “Ні”, - кажу. Начальник вирішив продовжити мені відрядження ще на три дні: за той час ми з його дружиною і всі історично-культурні місця відвідали, і всі замовлення щодо покупок я виконала: придбала синові вітаміни, а свекрусі - майонез, і привезла все це цілим і неушкодженим.
07.09.2006 | Віра МАТВІЙЧУК, м.3дол6унів |
Рівне-Ракурс №10 від 07.09.2006p. На головну сторінку |