СГП "Імені Воловікова": творці молочних рік

Мій співрозмовник закінчив Вінницький філіал Української сільськогосподарської академії за фахом “вчений агроном”. Раніше працював директором СГП “Новоставецьке” Гощанського району, яке сьогодні входить у господарство “Імені Воловікова”, а до того - головним агрономом у КСП “Зоря”. Тож усі камені спотикання в аграрному виробництві йому добре відомі.

“Боюся, що тваринництво може стати не цікавим для виробників”

- Миколо Михайловичу, як складається ситуація в сільському господарстві в умовах, коли треба проводити посівну, а ціни на пальне й добрива зросли в рази?

- Ситуація дуже складна: сьогодні банки практично відмовляються кредитувати аграрний сектор у зв’язку з нестабільністю валютного курсу. Тому доводиться вибирати - чи дотримуватися технології, чи все-таки сіяти. Ми прийняли рішення сіяти технологічно правильно і вчасно, тож придбали для цього необхідні мінеральні добрива та пальне. Щоб реалізувати намічені плани, акціонери підприємства були вимушені шукати шляхи позабанківського кредитування, аби провести сівбу з дотриманням усіх агротехнологічних вимог.

- А як кризові явища в економіці позначаються на виробництві сільськогосподарської продукції?

- Що стосується виробництва сільгосппродукції, то знову ж таки повернуся до питання кредитування, оскільки вони тісно пов’язані. Проблема в тому, що сільське господарство, не маючи кредитів, у пік виробництва своєї продукції - маю на увазі період жнив та осінніх збиральних робіт - продає її дешево, бо є борги та форвардні контракти. А навесні, коли ціна на збіжжя вища, вже немає що продавати - і знову влазимо в борги. Одним словом, це перманентний і затягнутий процес, який може тривати безкінечно, якщо кардинально не змінити механізм кредитування сільгоспвиробника.

Найбільше мене турбує ситуація в тваринництві, тому що наше підприємство є одним із основних виробників молока в Західному регіоні України. На сьогодні ми виробляємо майже 44 тонни молока на добу. І при тих цінах, що склалися на корми - а це макуха соєва, шрот соняшниковий, пивна дробина, суха барда тощо - вони піднялися в рази. Якщо макуха соєва при ціні на молоко 4.20 коштувала 6 тисяч гривень, то сьогодні при ціні на молоко 5.20-5.30 уже коштує 10 тисяч. Ви бачите, який диспаритет! Усі інші корми також прив’язуються до валюти і, відповідно, негативно впливають на собівартість продукції тваринництва. Так, ціна на молоко до минулого року збільшилася буквально на 30-40 відсотків, а ціни на складові раціону - покупні корми - зросли на 200-300 відсотків. Тому я боюся, що такий диспаритет призведе до зменшення поголів’я, а саме тваринництво може стати не цікавим для виробників. На моє переконання, молочарством потрібно займатися не для того, щоб займатися, а для того, щоб платить людям заробітну плату, розвиватися та отримувати прибутки.

“Українських молочарів починає цікавити якісне молоко екстра-класу”

- Миколо Михайловичу, уряд переконує що податкове навантаження на бізнес цьогоріч значно зменшилося. Чи відчув це аграрний сектор?

- По-перше, ми не побачили, на чому зменшилося. Те, що окремі статті податків лишилися тому самому рівні, то я з цим погоджуюся. Крім того, маємо ще додаткові податкові навантаження - наприклад, орендну плату за землю, яка збільшилася. Знову ж таки, сьогодні на господарство повісили виплату пільгових пенсій за його рахунок. Якщо говорити про СГП “Імені Воловікова”, то це 600 тисяч гривень на рік. Наші механізатори і тваринники, всі оператори машинного доїння мають право на пільги після виходу на пенсію. Тому, в порівнянні з іншими господарствами, які не займаються тваринництвом, у нас набагато більше пенсіонерів-пільговиків.

- Ваше господарство славиться своїм високотехнологічним тваринництвом. Розкажіть, будь ласка, про переваги великотоварних молочних ферм.

- По-перше, основна перевага в тому, що тільки на великотоварних фермах можна застосувати новітні технології та організувати інтенсивне виробництво молока. По-друге, з виробником великих обсягів молока більше рахуються, він може, все-таки, хоч трошки диктувати переробнику свої умови. По-третє, українських молочарів починає цікавити якісне молоко екстра-класу, вищого ґатунку, яке можна виробляти тільки на високотехнологічних комплексах.

- Чим цікавий досвід країн Європи для вирішення проблем вітчизняного тваринництва?

- Європейські фермери отримують за молоко в середньому 25-33 євроценти. В Україні ж ціни на все вже європейські, а ціна на молоко - далеко не європейська. Якщо була б така ціна, як в Європі, тоді ця галузь була б не збитковою. Ще одним гальмом розвитку молочної галузі вважаю небажання молокопереробників поділитися в цей важкий час своєю маржею з виробниками молока. Користуючись своїм монопольним становищем на ринку, вони мають непоганий заробіток за рахунок штучного стримування закупівельних цін на молоко. Але і життя переробників важко назвати безпроблемним. Люди збідніли, відбулися зміни на ринку, до яких переробники молока не були готові. Адже тривалий час вони абсолютно не займалися диверсифікацією ризиків щодо ринків, бо всі дивилися на Росію. І поки північний сусід купував їхню продукцію, все було добре. Сьогодні російський ринок втрачений, а інші не освоєні, внаслідок чого в Україні ціна на молоко, порівняно з європейською, досить низька.

“Необхідно запровадити дотацію власникам худоби на кожну голову”

- Держава може допомогти у вирішенні проблем вітчизняного молочарства?

- Якщо держава не втрутиться, то українська молочна галузь буде загублена. Перш за все, вважаю, слід зупинити вирізання корів у приватних господарствах. Для цього вкрай необхідно запровадити дотацію власникам худоби на кожну голову, яка утримується і дає молоко. Хотів би також нагадати, що 18 березня поточного року Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників”. Законопроектом пропонується з 1 січня 2015 року відновити дію спеціального режиму оподаткування ПДВ переробних підприємств за операціями з постачання ними власної виробленої продукції, виготовленої із поставлених сільськогосподарськими підприємствами молока або м’яса в живій вазі. За підрахунками авторів законопроекту, розрахункова сума компенсації складе 1,8 мільярда гривень. Це дозволить захистити селян, забезпечити підтримку вигідних для сільгосптоваровиробників закупівельних цін на молоко, стимулювати розвиток молочного тваринництва, не допускати стрімкого росту цін на молочну продукцію для споживачів.

- Які плани в СГП “Імені Воловікова” на найближче майбутнє?

- Підприємство працює згідно зі Стратегією, яка визначає його розвиток до 2022 року. Насамперед, плануємо розвивати тваринництво, шукаємо інвестиції для будівництва ще одного молочного комплексу. В галузі рослинництва велику увагу приділяємо питанням поліпшення родючості ґрунтів. Завдяки тому, що господарство займається тваринництвом, маємо чудову можливість впливати на їх родючість за рахунок внесення гною. На сьогодні вносимо на поля 50 тисяч тонн органіки на рік, а в перспективі плануємо довести цей показник до 80 тисяч тонн. Сіємо сидерати, вирощуємо такі основні культури для нашої зони, як озима пшениця, яра пшениця, ячмінь пивоварний, соя та кормові культури. В перспективі товарна група рослинництва буде зменшуватися і, відповідно, збільшуватиметься кормова група у зв’язку з тим, що буде нарощуватись поголів’я молочного стада.

“Турбота про здоров’я і добрий настрій людей – запорука успіху”

- Чи вдалося підприємству в складних умовах становлення ринкової економіки зберегти матеріальну базу і соціальну сферу?

- По-перше, нам вдалося зберегти майновий комплекс. Як би там не було, ми господарюємо на землях п’яти колишніх колгоспів. Лишилася певна їхня інфраструктура, деякі будівлі. Нині ми все це утримуємо й охороняємо, аби майно не розібрали і не розікрали. По-друге, намагаємося реалізувати невеликі соціальні проекти для сіл, де живуть наші пайовики, які довірили підприємству в оренду свою землю. Вісім років тому нам вдалося зробити капітальний ремонт будинку культури на 500 чоловік та великого спортивного залу з опаленням у зимовий період. Потратили на це великі кошти. Сьогодні в цьому спортзалі під керівництвом досвідчених тренерів займаються як наші працівники, так і місцеві школярі.

Звичайно, на утримання будинку культури і спортивного залу, підтримку аматорів художньої самодіяльності та спортсменів, відзначення професійного свята - Дня працівника сільського господарства, на яке запрошуємо виступити перед трудівниками підприємства відомих естрадних виконавців, доводиться виділяти чималі кошти. Але турбота про здоров’я і добрий настрій людей - запорука успіху СГП “Імені Воловікова”. А ще - гарантія того, що нам на зміну прийде здорове, освічене, патріотично й естетично виховане молоде покоління.

Ми не тільки виділяємо кош-ти на проведення святкових заходів, які духовно єднають людей, сприяють розвитку талантів, привносять у життя радість, доброту і взаєморозуміння, а й, відповідно до угод соціального партнерства, сприяємо облаштуванню сіл, вирішенню їх нагальних проблем. Зокрема, утримуємо майже в кожному селі млини. Для підприємства вони збиткові через високу ціну на електроенергію, але люди задоволені. Якщо сім’я нашого пайовика зазнала непоправної втрати, безкоштовно виділяємо транспорт на поховання. Допомагаємо громадам у ремонті сільських доріг і мостів, надаємо посильну допомогу школам, дитячим садкам і церквам, а також нашим працівникам на лікування у вигляді страхування за кошти підприємства.

“Сьогодні в господарстві у великій пошані молоді спеціалісти-тваринники”

- Чим приваблює молодь робота в СГП “Імені Воловікова”?

- Справа в тому, що сьогодні в господарстві непогана заробітна плата, у великій пошані молоді спеціалісти. У нас чудові молоді тваринники - це і ветеринари, і зоотехніки, і оператори машинного доїння, і обслуговуючий персонал. Ми пишаємося нашими молодими механізаторами - трактористами та комбайнерами. Всі наші працівники мають мотивацію до продуктивної праці. Ті люди, які працюють стабільно на одному місці, без перерви стажу, отримують доплати до основної заробітної плати за безперервний стаж роботи. Люди, які мають більший досвід, працюють на комбайнах, мають додаткову оплату за класність. Але не за ту класність, що вказана в посвідченні механізатора, а за професійний рівень працівника, який визначає призначена директором господарства спеціальна комісія в складі головного інженера, керівників підрозділів і провідних спеціалістів. Основна мотивація людей до сумлінної праці - це те, що вони кожного місяця отримують стабільну заробітну плату.

- Як відгукнувся колектив господарства на події на Сході країни?

- Ми надали Збройним Силам України вантажний автомобіль КамАЗ із причепом у робочому стані. Займаємося також підготовкою автомобіля, який нам був поставлений на ремонт штабом Оперативного командування “Захід”. Усі необхідні для ремонту запасні частини закупили за власні кошти. Також надаємо допомогу сім’ям мобілізованих до війська працівників господарства. Допомагаємо волонтерам Гощанського району у збиранні продуктів для учасників АТО, заправляємо їхній транспорт для доставки благодійної допомоги захисникам України і мирному населенню Донбасу.

- Миколо Михайловичу, щоб Ви хотіли сказати на завершення нашої розмови?

- СГП “Імені Воловікова” відповідально ставиться до своїх обов’язків у всьому - стосовно і пайовиків, і сільських громад. Водночас ми робимо все, щоб аграрна галузь України стала однією з найбільш значимих у Європі, щоб вироблене підприємством молоко відповідало світовим стандартам якості, а наш народ жив у гідних умовах і достатку.