“Фірмовий” майдан

Знову ж, в кращих традиціях радянського “дефіциту”, з’явилися талончики, старші по черзі, які ці самі талончики відмічають в певний час. Звісно не обійшлося і без бажаючих пройти “поза чергою” і, знову в кращих радянських традиціях, громадяни “з черги” цих “блатних” не пропускали, при цьому згадували досвід тих самих радянських часів, де словосполучення “чого прешся без черги” та “ви тут не стояли” були ще найбільш інтелігентними ідіомами…

Що ж заставило тисячі рівнян йти на ці всі мордування? Все дуже просто. Бухгалтери усіх приватних фірм зареєстрованих в обласному центрі прагнули до 26 травня здати в Реєстраційну палату “Реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (Форма №4)”, в якому зазначені усі дані засновників фірм. Якщо їм це не вдасться зробити, то буде штраф від 5 до 8 тисяч гривень. Чим ближче наближався час завершення прийому звітів, тим напруження зростало. Сварки та навіть легкі бійки супроводжували спроби представників вітчизняного реального сектору не отримати черговий штраф. Кіно про “застійні сімдесяті” можна було знімати без жодного професійного актора. Автор спробував розібратися в усьому цьому знущанні і зміг пробитися до начальника Рівненської “Реєстраційної палати” Людмили Воронюк.

- Людмила Миколайвна, що за жах у вас діється?

- Ми тут безсилі. Дійсно, більшість керівників приватних підприємств (юридичних осіб) не віднеслися серйозно до закону, який вимагає повної інформації про засновників. Коли ж звернули увагу на штрафи за невчасну здачу картки, то кинулися до нас. В нашому ж відділі усього шість реєстраторів разом зі мною. Одна людина у відпустці, і ми просто фізично не встигаємо прийняти усіх. Звідси й черги. Нам же ніхто додаткових штатних одиниць не надає…

- А взагалі навіщо потрібно здавати цю картку, бо й так при реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності вноситься вся інформація про їх засновників?

- Ні не вся, немає паспортних даних особливо це стосується так званих “бенефіціарів”, що мають частку більше 25% в акціонерних товариствах. Для того, аби інформація про них була в Єдиному реєстрі і був прийнятий даний закон.

- Однак більшість то фірм в нас, це ТЗОВ – невже їх треба було теж пропускати через цю “карткову голгофу”?

- Це недосконалість нашого законодавства. Вже є зміни до Закону, яким продовжено термін здачі карток, та виключені з переліку юридичних осіб засновники яких є фізичні особи,

- Людмила Миколаївна, у вас же крім прийому цих карток є й інша робота. Як вам вдається її виконувати?

- Дуже складно. Я пам’ятаю лише чотири випадки починаючи з 1991 року, коли відділ працював би з таким напруженням. Ми вже виходимо і в суботу, але наші можливості далеко не безмежні…

Ще хотілося багато про що запитати у начальника Реєстраційної палати, але сама Людмила Воронюк була настільки втомлена, що було шкода її мучити додатковими питаннями. Все зрозуміло і так. Добрий закон прийняв наш парламент. Потрібно аби держава мала дані про власників акціонерних товариств. Однак, дві дуже маленьких поправки – невже депутати та чиновники Мінюсту не знали кількості зареєстрованих фірм в Україні? Знали вони й про чисельність працівників у реєстраційній службі. Сам бланк картки був затверджений наказом за номером 525-5 лише 10 квітня 2015 року. Тобто, враховуючи усі вихідні та святкові дні квітня та травня нинішнього року не потрібно бути генієм, аби зрозуміти – черги та ажіотаж біля Реєстраційних палат в усіх великих та середніх містах України забезпечений. Тобто, черги, сварки та принизливе відмічання талончиків були запрограмовані нашими державними “мужами”. Залишається дуже просте питання – навіщо це їм? Зрозуміло поставити бізнес в нелюдські умови комусь напевно потрібно, однак люди, які цим займаються називаються в усьому світі просто - диверсанти…

P.S. Поки в нас так “дбають” про життя вітчизняного бізнесу, постійно зростає кількість тих підприємців, які будь-яким шляхом прагнуть виїхати з країни. Так що нові черги, тепер вже перед Міграційними центрами та консульствами вже не “за горами”.