Миловаріння від “А” до “Я”

В основному є три способи приготування мила в домашніх умовах: мило переплавлене з дитячого мила, мило з основи, мило з нуля (гарячий і холодний спосіб).

 З дитячого мила

Роблять його так – беруть шматок дитячого мила, труть на тертці, розплавляють на водяній бані, додають трішки води, додають 5-7% доглядових олійок, запах (ефірні олії або віддушки), колір (натуральні барвники, харчові барвники, косметичні пігменти), сухі трави, розливають цю всю масу в форму і мило готове!

Натуральним його можна назвати хіба тому, що на кінцевій стадії додали натуральні компоненти.   Але  все таки, ти не можеш знати з чого було зварене саме дитяче мило.

Мило з основи

Це схоже з попереднім способом – ти береш готовий продукт – мильну основу   – розтоплюєш її і додаєш все те саме – доглядову олійку, запах, колір, сухі трави – і готово!

Приблизний склад білої мильної основи – вода, гліцерин, натрію стеарат, сорбитол, лаурат натрію, пропілен гліколь, лаурет сульфат натрію, лаурил сульфат натрію, натрій хлорид, стеаринова кислота, лауринова кислота, діоксид титану, пентанатрію пентанат, тетранатрію етидронат, органічної основи – гліцерин, вода, пальмат натрію, сорбітол, кокоат натрію, хлорид натрію, кокосова кислота, децил глікозид, пентанатрію пентанат, тетранатрію етидронат, прозорої основи – вода, гліцерин, натрій стеарат, пропілен гліколь, сорбітол,  лаурет натрію, лаурет сульфат натрію, динат-рію лаурет сульфосукцинат, хлорид натрію, стеаринова кислота, лауринова кислота, пентанатрію пентанат, тетранатрію етидронат).

Тобто десь приблизно все те саме, що можна прочитати на етикетках в фабричних милах. Таких мил досить багато – їх легко робити – розплавив, замішав і готово. Вони зазвичай яскраві і кольорові, часто прозорі, щоб було красиво видно травички, які в них плавають. Часто можна побачити всередині цілі картини – додають декупажні серветки . Тобто достатньо оригінальніші, різноманітніші на вигляд, запах, колір від звичайних фабричних мил аби вважати їх за абсолютно натуральні.  Але по суті, основа їх – така ж сама. І такий перелік купи незнайомих елементів наддовіри не викликає, навіть якщо видно, що там дійсно плаває суха ромашка.

Мило з нуля в домашніх умовах

Таке мило є найправдивішим і дійсно ручної роботи, бо придумуєш його повністю – від рецепту, до кольору, запаху, фактури, форми.  Плюс тут можеш гарантувати – в милі є тільки те, що ти туди особисто покладеш. Щоб зварити таке мило потрібно  мати жир (рослинний, тваринний), каустичну соду, воду (відвар трав, молоко, пиво-вино). Жир нагрівають, соду розчиняють у воді (виходить лужний розчин) і все разом змішують  до того часу, поки мило почне “залишати слід”, тобто  часточки жиру більш менш сполучаться з часточками лужного розчину і вся маса загусне до консистенції густої сметани.

Після цього мило вже можна розливати по формах і чекати приблизно місяць поки воно достигне. Такий спосіб називається “холодним”.

Або всю цю “сметанкову” масу ставити на водяну баню і пришвидшити процес дозрівання мила.  Такий спосіб варіння називають “гарячим”.

Часом кажуть, що холодний спосіб кращий, бо ніби мило не нагрівається і відповідно всі компоненти не підлягають термічній обробці. Але це не так. Справа в тім, що після стадії “сліду” мило переходить в стадію “гелю” – мильна маса починаючи з середини починає нагріватися, темнішає і робиться ніби прозорою, гелевою. І в цій “гелевій стадії” мило нагрівається 95-100 С.

На погляд редакції, краще надати перевагу гарячому способу приготування мила, тому що тут всі доглядові олійки, трави, мед, ефірні олії додаються в кінці процесу, коли лужний розчин вже зреагував з жирами і мило, по суті, готове.  В “холодному” – ти не знаєш, що саме з додатків залишиться в кінці, бо реакція утворення мила триває десь місяць.

Відрізнити мило зварене гарячим способом від мила звареного холодним способом дуже просто – воно не таке гладеньке і рівненьке,тому що, коли заливаєш в форму “гаряче мило”, воно значно густіше – десь таке як тісто, і втрамбувати його абсолютно рівнесенько не вийде.

 Загалом можна підсумувати кількома реченнями, які ж мила дійсно натуральні:

Швидше за все вони НЕ будуть білосніжно білі, бо коли додаєш відвар трав – мило набуває темного кольору відварів. Холодним способом можна зварити біле молочне мило, якщо попередньо молоко заморозити. Білосніжний колір дає милу така добавка як діоксид титану.

Швидше за все вони НЕ будуть прозорі. Так можна додати спирт, цукровий сироп і гліцерин, і зварити своє прозоре мило, але воно ніколи не буде таким криштально чистим, як мило з прозорої основи;

Якщо використовують натуральні барвники такі як обліпихова олія, хлорофіліпт, какао-боби, кава, настій марени – мило не буде мати насичений яскравий колір. Єдине, може обліпиха дає досить сильний оранжевий колір. Яскраві кольори будуть в милах, в котрі додають або харчові барвники (такі як на крашанки), або косметичні пігменти;

Якщо мило має стійкий насичений запах і зберігає його довгий час, то швидше за все мило напахнили віддушками (складна суміш синтетичних і напівсинтетичних композицій), а не ефірними оліями.  Запам’ятайте! Не все, що можна понюхати в реальності, дає можливість цей запах зберегти! Як от запах свіжоскошеної трави, запах вишні в шоколаді чи  озону. Перевірте  спершу чи з цієї квітки-рослини взагалі виготовляють ефірні олії.

Базовий рецепт: соняшникова олія -200 гр., луг NaOH (каустична сода)-25.65 гр., вода - 66 гр., ефірні олії -1-2 краплі.