Дмитро Якимець: Конфлікт на «Азоті» можна вирішити шляхом переговорів та поступок

Міський голова Рівного та його політичні «підлабузники», замість того щоб пропонувати реальні, довгострокові варіанти виходу з ситуації в якій може опинитись основне бюджетоутворююче підприємство, намагаються «переводити стрілки» та шукати крайніх.

При цьому, чомусь ніхто не хоче подивитись у корінь проблеми. А корінь проблеми, по-перше, в непрозорій приватизації підприємства в кінці 90-х, по-друге, в постійних маніпуляція на газовому ринку, та по-третє, у небажанні основних дійових сторін конфлікту шукати системного рішення проблеми. Працівники підприємства стають заручниками ситуації.

Основне виробництво на ПАТ «РівнеАзот» було зупинено з ініціативи власника. Ніхто не припиняв постачати йому газ, не блокував рахунків, не влаштовував «маски шоу» тощо. Чомусь питання зупинки «РівнеАзоту» з’явилось лише після того, як постало питання про повернення підприємством багатомільйонних боргів за газ «Нафтогазу України». Це виглядає схожим на шантаж.

Цього не розуміють чи банально вдають, що не розуміють ряд політиків та міський голова Володимир Хомко. Вони нібито погоджуються на те, що в цій ситуації можливої зупинки підприємства є лише вина влади в особі Уряду.

Але, про маніпуляції керівництва та власників підприємства та можливий шантаж з їх сторони свідчать наступні факти:

1) на підприємстві була передбачена планова зупинка на ремонтні та профілактичні роботи терміном на два місяці без звільнення працівників та зі збереженням заробітної плати усім працюючим, що зараз і має місце;

2) на «РівнеАзоті» працює багато «зайвих» працівників, яких власники давно планували звільнити і по трохи звільняли у різні способи, а зараз з’явилась можливість «під шумок» зробити це швидко;

3) заробітну плату в останній місяць працівники підприємства отримали через банк сусідньої країни-агресора «Сбербанк Росії».

Як виходити з ситуації? Наша пропозиція наступна: усі мають відійти від гучних заяв, погроз і звинувачень (власник «РівнеАзоту», керівництво Уряду, влада міста) та сісти за стіл переговорів. Очевидно борги за газ підприємства,пробачати не можна, але потрібно знайти розумний спосіб їх погашення. За стіл переговорів в першу чергу мають сісти керівники підприємства, керівництво області та міста, народні депутати, що обирались на цій території. Саме вони мають випрацювати пропозиції для власника підприємства та Уряду, щоб в подальшому подібні проблеми не виникали, а працівники «Азоту» не були заручниками ситуації. Вони ні в чому не винні.

Насправді, у підсумку, ситуація проста: якщо є у підприємства борги за газ, то їх треба сплатити, якщо нема, то це треба довести в судах. Але гратися долею людей через господарські суперечки неприпустимо! Тому інтереси рівнян, які працюють на «Азоті» вірою і правдою багато років, мають бути на першому місці для усіх сторін цього конфлікту.