Десять фактів про цукор

2. Цукор є основною причиною появи жиру на животі

Печінка перетворює цукор у жир, коли не може його переробити, й більша частина цього жиру, концентрується в черевній ділянці, а не розподіляється рівномірно по тілу.

3. Цукор живить ракові клітини

Надмірне споживання цукру спричиняє підвищення рівня інсуліну, що призводить до вищого ризику захворювання на рак. Злоякісні клітини використовують більше цукру. Надмірне вживання цукру також спричиняє запалення, які своєю чергою стимулюють ракові захворювання.

4. Цукор впливає на шкіру

Підвищений рівень глюкози в крові негативно позначається на стані шкіри, знижуючи її еластичність і підвищуючи ймовірність появи зморшок.

5. Можна вживати занадто багато цукру, навіть відмовляючись від десерту

Цукор міститься в найнесподіваніших продуктах, причому в досить великих кількостях. Кетчуп і хліб містять досить багато цукру, як і більшість соусів, як традиційної, так і міжнародної кухні.

6. Доданий цукор гірше, ніж натурально солодка їжа

Натуральний цукор (у складі овочів та фруктів) складається з лактози і фруктози. Мало хто знає, що цукор, який додається в їжу, характеризується непропорційно високим вмістом фруктози. Штучно підсолоджена їжа змушує печінку перетворювати зайву фруктозу в жир.

7. Цукор так само токсичний для печінки, як і алкоголь

Найчастіше жир, вироблений печінкою з цукру, переміщується на талію, але іноді він залишається й заподіює тканинам печінки такої ж шкоди, як і алкоголь. Ушкодження печінки може бути й у тих, хто зловживає цукром, залишаючись при цьому в нормальних вагових параметрах.

8. Цукор змушує переїдати

Надмірне вживання фруктози порушує гормональний баланс. Внаслідок цього вмикаються множинні механізми, які мають «врятувати» організм, від голоду та збільшити жирові запаси, а не спалювати їх.

9. Надлишок цукру впливає на мозок

Дослідження на щурах і людях показали, що споживання занадто великої кількості цукру впливає на мозок, потенційно завдаючи шкоди пам’яті та зумовлюючи загальне старіння мозку.

10. Схильність до солодкого може бути спадковою

Генетичні особливості можуть впливати на рівень гормону греліну, який відповідає за напади голоду. Тобто люди з природним потягом до цукру мають бути обмеженішими.