Підйомник для чемпіонки

- Любове Адамівно, як давно Ви займаєтеся пауерліфтингом?

- У цьому спорті я вже шість років. За цей час здобула чимало яскравих перемог, як на рівні держави, так і на світових турнірах, у складі збірної України брала участь у Параолімпійських іграх. Наразі практично не маю конкурентів в Україні у жимі штанги лежачи.

- А до яких змагань готуєтеся зараз?

- У травні брала участь у Чемпіонаті світу з пауерліфтингу, що проходив у Кореї, виборола там третє місце, вважаю, що цей результат є досить пристойним. Зараз тренуюся, щоб якнайкраще підготуватися до Кубку України, який у жовтні відбудеться у Дніпропетровську. Звісно, сподіваюся лише на перемогу, а, можливо, й на новий рекорд.

На жаль, у

житті Любові Адамівни все складається не так добре, як на спортивному помості. Спортсменка пересувається на інвалідному візку і, зважаючи на те, що мешкає вона на другому поверсі п’ятиповерхової малосімейки, їй інколи, щоб потрапити додому, слід докладати більше зусиль, ніж задля перемоги у змаганнях із жиму штанги.

- Мій чоловік також інвалід, - бідкається Любов Адамівна - у нього друга група, тож носити мене до квартири він не може. Самій піднятися на другий поверх, як бачите, мені теж не під силу. Змушені щоразу страждати, спускаючись та підіймаючись візком по сходах удвох із чоловіком, аби я могла потрапити на тренування, тримати себе у належній спортивній формі.

Ще зимою міська влада обіцяла прилаштувати до балкона моєї квартири підйомник, яким би я могла користуватися, щоб вийти з дому. Проте, згодом розмови про це стихли. Чула, що нібито зробити це не дозволяє архітектура мого будинку. Але ж, напевно, є й інші шляхи вирішення проблеми? Невже я буду змушена так страждати все життя?

Не дочекавшись обіцяної допомоги від міста, сім’я Семенюків спробувала владнати свої проблеми самотужки. Але, як виявилося, обміняти другий поверх на перший - теж не вихід. Будинок розташований у низовині, підвал постійно підтоплює, а стіни квартир першого поверху часто-густо вкриваються пліснявою. Жити у таких умовах інвалід Любов Семенюк теж не зможе. Та й не кожен район міста їй підійде. Любов Адамівна пересувається на візку, тож спортсменці важко рухатися місцевістю, де багато спусків і підйомів.

І все ж, спортсменка, яка захищає честь нашої області в Україні та є неодноразовою призеркою світових і європейських змагань, сподівається на допомогу влади. Мабуть, можна все-таки знайти інші шляхи розв’язання наболілої проблеми.