З кожного кубометра деревини -

- Основна наша робота, - підкреслює Ігор Васильович, - це вирощування високопродуктивних лісових насаджень. Перед лісівниками стоїть завдання: довести лісистість в Україні до європейського рівня - 20 відсотків. Дякуючи президенту і нинішньому уряду країни, які приділяють цьому питанню пильну увагу, спільними зусиллями лісівників це завдання поступово виконується. Ми пишаємося тим, що наше підприємство вкладає свою частку у загальну справу, рік у рік перевиконуючи плани створення лісових насаджень, нарощуючи обсяги реалізації продукції за рахунок більш повної переробки деревини, раціонального природокористування, пошуку нових, альтернативних ринків збуту.

Звичайно, це справа нелегка. Протягом усього року триває безперервний цикл робіт. Взимку заготовляємо деревину, навесні висаджуємо ліс, влітку доглядаємо за насадженнями, знищуємо шкідників лісу, здійснюємо протипожежні заходи, восени збираємо врожай, заготовляємо насіння, проводимо інвентаризацію ділянок та лісовідведення. Настає зима - знову рубаємо ліс.

- Іноді доводиться чути такий вислів: “Що охороняємо, те й рубаємо!”. Обивателю здається, що лісівники користуються необмеженим правом брати стільки лісу, скільки заманеться.

- Насправді це хибне уявлення про нашу роботу. Всі рубки у лісгоспі проводимо згідно з планом, яким передбачено розрахункову лісосіку - 70-80 гектарів на рік. Заготовляємо щороку близько 20 тисяч кубометрів ділової деревини.

Жодна ділянка після вирубки не пустує довше, ніж це дозволяють нормативи. Кожного року висаджуємо на місці зрубаних дерев молоді. Крім того, прирощуємо площі насаджень за рахунок земель запасу, переданих нам у користування сільськими радами. А це, як правило, землі, на яких роками не росло нічого, крім бур’янів. Цього року ми заліснили 69 гектарів таких земель. У 2005 році засадили 132 гектари, у нинішньому - заклали 141 гектар нових насаджень, посадивши понад 2,1 мільйона саджанців. Разом із тим, вирощений у розсаднику Новоставського лісництва посадковий матеріал реалізовуємо населенню, для озеленення міст, селищ, шкіл, садків.

- Підготувати ґрунт, посадити понад два мільйони саджанців - це робота, яка потребує не тільки людських ресурсів, а й вкладення коштів. Де ж вони беруться?

- У сусідній Польщі та країнах Прибалтики створення і вирощування лісових насаджень від самого початку до досягнення ними тридцятирічного віку підтримується державною дотацією. В Україні лісівники отримують із бюджету лише 5,7 відсотків коштів, необхідних для відновлення лісового фонду. Всі роботи, починаючи від посадки, охорони, захисту лісу, проведення протипожежних і екологічних заходів аж до зрізання і реалізації деревини, проводимо за рахунок підприємства.

За перше півріччя минулого року ми реалізували продукції на 5,8 мільйона гривень. За той самий період 2006 року - на 6,8 мільйона гривень. Майже на мільйон більше, ніж минулого року! Це відбувається не за рахунок збільшення кількості рубок. Зростання йде завдяки раціональній розробці деревини, господарському використанню всіх лісосировинних ресурсів, ефективному веденню лісогосподарського виробництва.

Організація глибокої переробки деревини дозволила дещо збільшити кількість працівників. У цьому році ми створили майже 80 нових робочих місць. Це суттєвий чинник для районів, де зайнятість населення перебуває на низькому рівні.

Тож полку працівників лісу прибуло! Вітаємо лісівників із їхнім професійним святом, бажаємо їм примножувати і оберігати лісові багатства - зелені легені планети, її казкові шати, прихисток для братів наших менших, акумулятор сонячної енергії життя!

Валентина ЗАХАРОВА

Мовою цифр

ДП »Клеванське лісове господарство» розташоване на землях Рівненського та Костопільського районів Рівненщини. Територія держлісгоспу розділена на шість лісництв: Деражненське, Новоставське, Клеванське, Суське, Решуцьке, Сморжівське. Загальна площа земель лісового фонду становить понад 25 тисяч гектарів, із них близько 24 тисяч гектарів складають лісові землі, в тому числі понад 13,5 тисяч гектарів - лісові культури. Процент лісистості у Рівненському районі становить 17,9 відсотка. Середня зарплата у 2005 році склала 984 гривень, у першому півріччі 2006 - 1166 гривень.

Стратегія високої якості

Розширення виробництва, впровадження передових технологій та освоєння нових видів продукції - цих пріоритетів дотримуються у своїй роботі працівники ДП “Клеванський лісгосп” і, зокрема, Деражненського цеху переробки деревини. Про діяльність цього трудового колективу розповідає начальник цеху Олександр КОНЧУК:

- За рахунок більш повної переробки лісосировини Клеванському лісгоспу вдалося протягом року удвічі збільшити обсяги реалізації продукції. У цьому досягненні є і частка нашої праці.

Основна наша робо-

та - це переробка низькосортної деревини породи дуб і сосна. За місяць переробляємо близько 800-900 кубометрів круглого лісу. Щомісячний обсяг реалізації товарної продукції складає 260-300 тисяч гривень.

Із сосни виготовляємо

заготовки для європіддонів. З дубу - заготовки для паркету (ламелі) різної довжини. Ламелі використовується в Україні та за кордоном як оздоблювальний матеріал у будівництві та меблевій промисловості. На внутрішньому ринку постачаємо фірмі “Консьюмерс Скло Зоря” піддони для тари.

На початку року встановили нове сучасне обладнання - лінію з виробництва дубових заготовок. Це дає можливість переробляти за місяць до 1000 кубометрів тонкомірної деревини дуба.

Наш цех є структурним підрозділом державного підприємства, яке добросовісно сплачує податки, не ховаючи “в тінь” свої доходи. А це означає, що працівники цеху користуються всіма соціальними пільгами, передбаченими законодавством, отримуючи паливо за встановленими нормами, сінокоси, землю для вирощування сільгосппродукції. Для забудовників виділяємо ліс за пільговими цінами.

В цеху працюють близько 100 робітників різних категорій: кранівники, сортувальники, верстатники деревообробних верстатів, рамники. Середньомісячна зарплата з початку року склала 870 гривень.

- Бачила, як вправно збивають піддони жінки-робітниці, як працюють за верстатами, обрізуючи заготовки. Здавалося б, не жіноча це справа…

- Жінки - ветерани виробництва - наша гордість. Це ядро колективу добросовісних, сумлінних, працьовитих трудівниць. Їм уже небагато залишилося до пенсії. Кожна з них має стаж роботи 20-25-30 років. За часів Радянського Союзу у нас функціонував цех із виготовлення вішаків-плечиків. Відтоді там сформувався жіночий колектив, але є і чоловіки. Переживши складні часи, ветерани не залишили підприємство. З розширенням виробництва ряди робітників стали поповнюватися і молоддю.

Із захопленням спостерігаю, як величезна дубова колода перетворюється на акуратний штабель тонких, гладеньких дощок - наче вправна господиня порізала на скибки шматок сиру. Так гарно працює Олександр Панчук, рамник стрічкової пили. Начальник цеху з гордістю називає прізвища кращих робітників цеху. Це - кранівник Володимир Степанюк, рамник Василь Ганзюк, верстатник Валентин Королько, заточувальник деревообробного інструменту Сергій Калужний. Від сумлінної праці кожного залежать здобутки колективу в цілому - це добре розуміють у Деражненському деревопереробному цеху. Побажаємо ж його працівникам подальших успіхів, нових трудових звершень, зростання добробуту, міцного здоров’я і щастя їм та їхнім родинам.